This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | , як слобожанські <g/> , за Хвильовим <g/> . Азіатський | мій | край <g/> ! </p><p> Від загальних міркувань тут уже слід |
doc#1 | примірник « <g/> Марії <g/> » <g/> , писав <g/> : « <g/> Єсть се <g/> , по | моїй | думці <g/> , найкраща перла нашої поезії <g/> , — чигайте |
doc#1 | як <g/> , наприклад <g/> , « <g/> Великомученице кумо <g/> » <g/> , « <g/> Кума | моя | і я <g/> » <g/> , « <g/> Умре муж велій <g/> » <g/> , де вони відіграють явно |
doc#1 | <p> Ходімо дальше <g/> , дальше слава <g/> , </p><p> А слава — заповідь | моя | <g/> . </p><p> Мініятюри <g/> , створені I860 р. <g/> , — це поезія для |
doc#1 | від 3 листопада 1860 р. <g/> , і <g/> , до певної міри <g/> , « <g/> Кума | моя | і я <g/> » <g/> , 1860 р. <g/> ) <g/> . В останньому Шевченковому вірші |
doc#1 | » « <g/> І мертвим <g/> , і живим <g/> , і ненарожденним землякам | моїм | <g/> … » — тобто ще 1845 р. в його концепції |
doc#1 | єднання <g/> , не революції <g/> : </p><p> Обніміте ж <g/> , брати | мої | <g/> , </p><p> Найменшого брата <g/> , — </p><p> Нехай мати усміхнеться <g/> , </p> |
doc#2 | з прикметників то прислівники <g/> , то дієслова <g/> : </p><p> На | моїх | грядках барвінок </p><p> позатикувався с и н ь о. </p><p> Ось |
doc#3 | 1952 <g/> , без малого півсторіччя тому <g/> , вийшла | моя | книжка про український числівник на |
doc#3 | не борознили мертвого царства <g/> . Ніякої реакції | моя | книжка не викликала <g/> . </p><p> Щоправда <g/> , моя книжка |
doc#3 | реакції моя книжка не викликала <g/> . </p><p> Щоправда <g/> , | моя | книжка вийшла у далекій Швеції <g/> , вона була |
doc#3 | революцій <g/> , хоч би і наймінімальніших <g/> . </p><p> Книжка | моя | ледве чи відома тут присутнім <g/> . Тому я дозволю |
doc#3 | деталі <g/> , в цілому ці мапи прекрасно збігаються з | моїм | матеріялом <g/> , ексцерпованим з творів красного |
doc#3 | письменства і обговореним на початку цього | мого | звідомлення <g/> . Як правило <g/> , мапи показують <g/> , що |
doc#4 | . </p><p> Підсумовуючи <g/> , отже <g/> , цей свого роду пролог до | моєї | статті ( <g/> не обов'язковий <g/> , як усі прологи <g/> ! <g/> ) <g/> , — |
doc#4 | поезій я зважував <g/> , чи не надається він на назву | моєї | статті <g/> . І ні одного знайти не спромігся <g/> . |
doc#4 | » в Зальцбурзі <g/> , згадка про « <g/> гнилизну <g/> » веде до | мого | виступу проти не завжди чесного байкаря тих |
doc#4 | : </p><p> Десь далеко — його Переяслав <g/> , під Шевченком — | моє | село <g/> . </p><p> Його — це чоловікове <g/> . Ми тепер у родинному |
doc#4 | для видавців <g/> , а ще й тому <g/> , що воно ніби підтримує | мою | тезу про щоденниковий характер або маску |
doc#4 | світом <g/> : </p><p> Я не сію і не збираю <g/> , </p><p> бідна хата в чужині | моя | <g/> , </p><p> але світ від краю до краю </p><p> належить таким <g/> , як я. </p> |