Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 в таких обставинах <g/> : Н. мав вирішити <g/> , якою мовою говорити із незнайомцем — українською чи
doc#0 зазяяла порожнечею велика діра <g/> . Не могло бути й мови про німецький рух уперед <g/> . Непевним був навіть
doc#0 принципово україномовна <g/> , але її українська мова така <g/> , як може бути після сорока років
doc#0 , що вони були українці й говорили українською мовою <g/> . Німецька була в них мовою влади <g/> . </p><p> Хто була та
doc#0 українською мовою <g/> . Німецька була в них мовою влади <g/> . </p><p> Хто була та жінка <g/> , так ы не з'ясувалося <g/> .
doc#1 й найдоказовіше можна це зробити <g/> , дослідивши мову творів <g/> . Уже в « <g/> Неофітах <g/> » ( <g/> поемі <g/> , що відкриває
doc#1 , і в новому поколінні <g/> </p><p> Надмір контрастів у мові « <g/> Неофітів <g/> » впливає як на розуміння <g/> , так і на
doc#1 емоції <g/> . У пляні розуміння така гра контрастів мови вириває предмет із контексту однієї епохи <g/> . У
doc#1 стилістичному ключі <g/> ; 26-91^ писані розмовною мовою <g/> ; 92- 117 – церковнослов'янською <g/> , з поступовим
doc#1 стилі <g/> , рядки </p><p> 207 — 218 — розмовною мовою <g/> ; 239 — 254 — у церковнослов'янському стилі <g/> ;
doc#1 синтеза обох стилів <g/> ; рядки 284-366 - розмовною мовою <g/> ; рядки 367 - 386 - специфічна архаїчна риторика
doc#1 архаїчна риторика <g/> ; рядки 387 — 620 — розмовною мовою <g/> ; рядки 621—640 — синтеза обох стилів <g/> ; рядки
doc#1 синтеза обох стилів <g/> ; рядки 641-655 - розмовною мовою <g/> ; рядки 654—743 — знову синтеза <g/> </p><p> Результат
doc#1 кількосте й ролі церковнослов'янізмів у мові поезій <g/> . Трохи більше церковнослов'янізмів
doc#1 , розробкою багатих семантичних покладів мови <g/> . </p><p> Тенденція до глибшого <g/> , інтенсивнішого
doc#1 слова <g/> , що прозвучало б недоречно в розмовній мові — ні церковнослов'янізмів <g/> , ні запозичень <g/> , ні
doc#1 віршів цього періоду до крайнього спрощення мови у пляні зовнішніх показників та незвичайно
doc#1 характером своїх образів і простотою мови — простотою <g/> , котра <g/> , однак <g/> , значною мірою
doc#2 , здебільша в елементарному переліку <g/> , — мова поетки <g/> . Рідко з'являються прикметники <g/> : </p><p> Нам
doc#2 займенником <g/> , що з ним <g/> , чей же <g/> , за законами мови має узгоджуватися присудок <g/> . Лятуринська вміє