Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 меча <g/> , палання багаття і навіть крик до місяця й зір — ритуал <g/> , і це ще одне виправдання для
doc#11 звісно <g/> , окремі <g/> . <g/> ) </p><p> Щоб вийти на тихі води <g/> , на ясні зорі <g/> , треба б тут не одну перешкоду усунути <g/> , про одну
doc#12 речі <g/> , до східсонця <g/> , з-за кордону <g/> , над силу <g/> , на зорі <g/> , на часі <g/> , під час <g/> , тим часом <g/> , як слід і т. д. </p><p> В
doc#14 не зречеться заради мрій про неї </p><p> — руху <g/> , коли </p><p><g/> … зорі падають в порох </p><p> і дзвонять в іскрах підків <g/> , </p><p> і
doc#15 : </p><p> Присмерк вечірній <g/> … В пітьмі ефірній Усміхи зір <g/> , Демон звабливий <g/> , Шепіт пестливий - Ніжний
doc#15 називними <g/> , а речення в пітьмі ефірній усміхи зір та ніч край вікна або сльози в очах і ін <g/> . за
doc#15 , ніч край вікна або в пітьмі ефірній усміхи зір ні функціонально <g/> , ні інтонаційно абсолютно не
doc#15 місячне сяйво <g/> . В пітьмі ефірній усміхи зір <g/> . Велично тече ніч <g/> " <g/> . Подібні зіставлення
doc#15 червоний закісник <g/> , </p><p> Сто тисяч усмішок і зір не лукавий <g/> . </p><p> ( <g/> А. Малишко <g/> ) </p><p> Раптом за десять
doc#23 , далеке <g/> , ласкаве <g/> , привітне <g/> , — сонце <g/> , місяць <g/> , зорі <g/> , туман <g/> , вітер <g/> , хмари <g/> , грім <g/> ; поле <g/> , ниву <g/> , ріллю <g/> ,
doc#23 дівчини — з муками пекла й радостями раю <g/> . Зорі він порівнює з очима любимої <g/> , а її очі <g/> … з зорями <g/> .
doc#24 коли достигають вишні в садах <g/> … коли на вечірній зорі у степах лютують морозні вітри <g/> , а на світанках
doc#24 ніч <g/> , кріпка ніч <g/> . У височині рясно палахкотіли зорі <g/> , долі незмінно й неможливо пашів розпечений
doc#28 … <g/> … <g/> … <g/> … <g/> … <g/> … <g/> … <g/> … верховіть </p><p> І по калюжах <g/> … <g/> … <g/> … <g/> … <g/> … <g/> … <g/> … <g/> … <g/> … зорі <g/> . </p><p> ( <g/> « <g/> Близнята <g/> » <g/> ) </p><p> Яке це мертве <g/> ! А тепер поверніть
doc#28 вишневих <g/> , яблуневих верховіть – ніжнотонні зорі – і ви відчуєте саму душу лагідно-прозорого
doc#28 » ( <g/> « <g/> А я живу <g/> » <g/> ) <g/> , серце бажає « <g/> якоїсь невідомої зорі <g/> » ( <g/> « <g/> Синіє сніг <g/> » <g/> ) і т. д. і т. д. І крайнє
doc#28 серцю <g/> , котре забажало </p><p> Якоїсь невідомої зорі <g/> . </p><p> Але мовчать і місяць <g/> , і будови <g/> , </p><p> Панує ніч <g/> , і
doc#39 з-під церкви на небеса <g/> , то побачив би там і зорі <g/> , і на великих пальцях ніг нігті <g/> , освітлені
doc#40 , що саме тут мають на увазі <g/> , напр <g/> . <g/> , « <g/> Мій зір до зір дістане <g/> » ( <g/> Пач <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Біля самісіньких
doc#40 , що саме тут мають на увазі <g/> , напр <g/> . <g/> , « <g/> Мій зір до зір дістане <g/> » ( <g/> Пач <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Біля самісіньких дверей і