This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 | , маки та й ще чорнобривці <g/> ! — </p><p> Чи не так <g/> , княгине | Ганно | <g/> , увижалось дівці <g/> ? </p><p> Звичайно <g/> , це не сюсюкання |
doc#12 | подвоюються в словах <g/> : ввесь <g/> , ( <g/> і весь <g/> , увесь <g/> ) <g/> , | Ганна | <g/> , ссати <g/> , овва <g/> , панна <g/> . </p><p> 4. Приголосні |
doc#19 | в розповіді небіжчиця Загребина дружина | Ганна | Сидорівна <g/> , що вміла дати господі лад і била |
doc#27 | таких адресатів можна назвати його дружину | Ганну | Барвінок <g/> , що сама була українською |
doc#27 | , але ні слова про прецікавий « <g/> роман <g/> » з | Ганною | Рентелівною <g/> . Можемо тільки здогадуватися про |
doc#27 | до двох жінок — молодої ще дружини авторової | Ганни | Барвінок і героїні його « <g/> роману <g/> » дещо |
doc#27 | , чи Марко Вовчок <g/> , чи Параска Глібова <g/> , чи | Ганна | фон-Рентель <g/> , зв'язок звичайно не був довший |
doc#27 | світі <g/> . Його оптимізм поволі блякне <g/> . У листах до | Ганни | фон-Рентель ще в березні 1861 року Куліш писав <g/> : |
doc#40 | припадає послідовно на закінчення <g/> , напр <g/> . <g/> : | Ганна | — Ганнин <g/> , дочка — доччин — доччина <g/> , сестра — |
doc#40 | , ніж дальший <g/> , пор <g/> . <g/> : « <g/> Він ще далекішим видався | Ганні | <g/> , ніж колись <g/> » ( <g/> Косач <g/> ) тощо <g/> . Загалом форми з |
doc#40 | мова має в словах горіх <g/> , гострий <g/> , ганус <g/> , | Ганна | <g/> , гарба <g/> , гармата <g/> , гаспид <g/> , гикавка <g/> ) <g/> , а з другого |
doc#40 | , а зберігається чисто традиційно <g/> : панна <g/> , | Ганна | <g/> , ссати <g/> , лляний ( <g/> і льняний <g/> ) <g/> , ллю — ллєш <g/> . </p><p> г <g/> ) |
doc#40 | , як ми бачили <g/> , тут нема <g/> ; напр <g/> . <g/> , слова обіддя <g/> , | Ганна | діляться на склади обід'-дя <g/> , Ган-на <g/> . </p><p> Друга |
doc#47 | , Софії Русової <g/> , а до певної міри й Олени Теліги й | Ганни | Черінь <g/> . І в оцінці людини і в оцінці твору |
doc#47 | , проти обігравання статі <g/> , — що вона закидає | Ганні | Черінь <g/> , проти літератури <g/> , що не бачить мети в |
doc#51 | . Уже перших кілька сторінок з творів П. Куліша <g/> , | Ганни | Барвінок чи Бориса Грінченка вказували на |
doc#53 | ( <g/> 1857 <g/> ) <g/> , О.Кониського ( <g/> 1858 <g/> ) <g/> , М.Номиса і | Ганни | Барвінок ( <g/> 1860 <g/> ) <g/> , І.Нечуя-Левицького <g/> , Панаса |
doc#59 | такої спокуси <g/> . Ірин зникає мовчки <g/> , і не тільки | Ганна | Олексіївна й Вадим Васильович <g/> , а і читач не |
doc#59 | тими <g/> , хто поза життям — з професором Кравчуком і | Ганною | Олексіївною <g/> , не в стані <g/> , кажучи словами |
doc#59 | суть <g/> . </p><p> Хіба можна забути Галоччину матір | Ганну | Олексіївну <g/> , цю петербурзьку ґранд-даму <g/> , що |