Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 посвідку <g/> , де говорилося <g/> : </p><p> Тов <g/> . Шевельов Юрій Володимирович проявив себе акуратним і сумлінним
doc#81 мови <g/> , за чутливе ставлення до студентів Юрію Володимировичеві Шевельову від 1-ої гр <g/> . I курсу на спомин <g/> . За
doc#81 , зробивши напис <g/> : « <g/> Вельмишановному Юрію Володимировичу <g/> , моєму доброму навчителю <g/> … і добродійникові
doc#81 звороті ( <g/> російською мовою <g/> ) <g/> : « <g/> Дорогому Юрієві Володимировичу Шевельову на згадку про нашого спільного
doc#81 . ( <g/> Якби він був тут <g/> , він спитав би мене <g/> : </p><p> — Юрій Володимирович <g/> , а хто це був Агін <g/> ? </p><p> і я б йому терпляче пояснив і
doc#81 Федя був партійний <g/> . ( <g/> Тут Федя запитав би <g/> : </p><p> — Юрій Володимирович <g/> , хто це був Макіявеллі <g/> ? А Яµо <g/> ) <g/> ? <g/> ! </p><p> Не належав до
doc#98 НОВИЧЕНКА ДО ЮРІЯ ШЕРЕХА </p><p> Високоповажаний Юрію Володимировичу <g/> ! </p><p> Пробачте <g/> , що пишу цього <g/> , хай і коротенького
doc#100 НАС ЛИШЕ МОДЕРНИМИ <g/> … » </p><p> Володимир Мельник <g/> : Юрію Володимировичу <g/> , вітаємо Вас знову на київській землі <g/> ! Ви після
doc#100 Вас Бог <g/> , а я не винен <g/> … </p><p> В. М. <g/> : Дякую <g/> , Юрію Володимировичу <g/> , що Ви серйозні застереження вмієте також
doc#100 . Інакше губиться тло процесу <g/> . </p><p> В. М. <g/> : Юрію Володимировичу <g/> , але на рівні Шевченка <g/> , Франка нам легко буде
doc#102 пошту <g/> » <g/> . У роки війни він нібито передав Юрію Володимировичу записку з табору для полонених з проханням про
doc#102 не вічні <g/> . </p><p> З приводу закидів Олеся Гончара Юрій Володимирович висловив свої міркування у розмові <g/> , яку я
doc#102 у жовтні 1999 року в його помешканні <g/> . </p><p> Т. С. <g/> : Юрію Володимировичу <g/> , Ви були учителем Олеся Гончара у 1932-1934
doc#102 « <g/> Циклон <g/> » <g/> : « <g/> Дуже дорогій мені людині <g/> . Юрію Володимировичу Шевельову з глибокою шаною <g/> , з безмежним
doc#102 її даєте <g/> » <g/> . І він написав <g/> . Ось ця книжка <g/> : « <g/> Юрію Володимировичу на згадку про літа молодії <g/> , харківські <g/> , і на
doc#103 інтерв'ю й погодився на розмову <g/> . </p><p> — Юрію Володимировичу <g/> , як Вам сьогодні живеться <g/> ? </p><p> — Усе в минулому <g/> .
doc#103 варіянт з усіх запропонованих <g/> . </p><p> — Юрію Володимировичу <g/> , впродовж нашої розмови мені не дають спокою