This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 | , але без виразної індивідуальности <g/> . Між | Асею | Першиною і мною часом перелітали іскорки |
doc#81 | вулицею <g/> , проходимо коло кіна Модерн <g/> , | Ася | кидає на мене погляд — і я щасливий <g/> , я не просто |
doc#81 | — і я щасливий <g/> , я не просто живу <g/> , я знаю <g/> , що живу <g/> . | Ася | була найвища й гордовита <g/> , вона вміла поглядом |
doc#81 | в ланці була Ната Бредіхіна <g/> , друга після | Асі | росіянка <g/> . Дальша доля Басі й Нати мені невідома |
doc#81 | навіть усвідомлював <g/> . Коломбіною мала бути | Ася | Першина <g/> , а вона не дуже розумілася на атмосфері |
doc#81 | й кокетлива <g/> , хоч <g/> , нівроку <g/> , огряднувата | Ася | <g/> , яка любила фотографуватися <g/> , щільно |
doc#81 | він до Німеччини чи його запроторили до Сибіру <g/> ? | Ася | <g/> , Фіра <g/> , Аркаша лишилися тільки іменами й |
doc#92 | для такої ніби не надто складної справи — була | Ася | Кардиналовська <g/> . Про родину Кардиналовських — |
doc#92 | і більша частина вересня минули в пригляданні <g/> . | Ася | показала мені будинок <g/> , де мали відбуватися мої |