Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 <p> Голубовський дістав урядове ( <g/> себто німецьке окупаційне <g/> ) доручення скласти при обласній адміністрації Львова комісію для виготовлення німецько-українського словника правничої термінології <g/> .
doc#2 Ті <g/> , хто стояв при її поетичній колисці <g/> , приймають її й тепер <g/> , бо чують бодай просліди первісної мелодії <g/> .
doc#3 Рідше трапляються в полі спостережень однієї особи радикальні зсуви в поширених і поточних синтаксичних конструкціях <g/> , коли одна раптом « <g/> виходить з моди <g/> » <g/> , занепадає і на її місце приходить інша <g/> , нова <g/> , при чому <g/> , можливо <g/> , старша занепадає <g/> , а на її місце приходить нова <g/> , щоб заповнити порожнечу <g/> , а <g/> , можливо <g/> , спершу шириться нова конструкція — паралельна до старої <g/> , а потім у суперництві двох паралельних конструкцій перемагає ( <g/> а часом і не перемагає <g/> , а навпаки <g/> , « <g/> замах <g/> » не вдається і в змаганні нового і старого старе стверджує свою позицію <g/> ) <g/> .
doc#5 — ведь рано иль поздно </p><p> их сладкий недуг </p><p> Исчезнет при слове рассудка <g/> ; </p><p> И жизнь <g/> , как посмотришь с холодным </p><p> вниманьем вокруг — </p><p> Такая пустая и глупая шутка <g/> … </p>
doc#6 Одна з них — це позірна вірність баченому <g/> , чи то будуть деталі побуту <g/> , такі звичні для кожного <g/> , чи точність у відтворенні пейзажу <g/> , при чому не завжди <g/> , але часто вони обидві включені в простий <g/> , але дотепний сюжет <g/> , невигадливу “ <g/> історію <g/> ” <g/> , так що малярство тут <g/> , як у голландських жанристів 17 сторіччя <g/> , не розриває зв'язку з літературою <g/> .
doc#7 Ось перша половина вірша <g/> : </p><p> Цей звід — це дерево <g/> : при ньому Не гомін слав свій шлях <g/> , </p><p> Немов би спогад і знайому Веселість на устах </p><p> Він ще про весну неодцвітну В щедроті віт підняв І світлом галяви привіт нам Зігрів і розхмар дня <g/> . </p>
doc#8 <p> Чи міг лишатися Петров справжнім ученим при такій широчині зацікавлень <g/> ?
doc#9 Якщо те чи те слово при пильному вивченні його географії знайдеться як первісноіснуюче і поза Галичиною <g/> , якщо таких слів виявиться навіть десятки <g/> , то все-таки відсоток такого непевного або сумнівного матеріялу не буде настільки великий <g/> , щоб збити загальні висновки <g/> .
doc#10 <p> Кінець-кінцем ця праця Ганцова — поважна <g/> , солідна в поводженні з фактами і заслуговує на повне довір'я при будь-яких довідках фактичного характеру <g/> .
doc#11 <p> І це так <g/> , саме так <g/> , хоч ми у Венеції <g/> , а не в Києві <g/> , хоч рацію мав Андрухович <g/> , що ми не переступили ще Альпи <g/> , та де там Альпи <g/> , ми ще таки нівроку мізерненького срібнолентого Сяну ще не перебрели <g/> , а там же й Одра <g/> , і Ельба <g/> , і Райн <g/> , — а все-таки хорал із « <g/> Золотого гомону <g/> » в наших вухах <g/> , дарма що бубабівські огирі сексують з Адою Цитриною <g/> , і то при співпраці баварських уже трохи захеканих цапів <g/> . </p>
doc#12 <p> 2. Коли при зміні слова звук може випадати <g/> , пишеться е <g/> , апр <g/> .
doc#13 Байрон тут був зовсім ні при чому <g/> .
doc#14 Першого Маланюка можна сяк-так <g/> , при великому бажанні <g/> , убгати в « <g/> поети доби <g/> » <g/> , — але другий на вічні й космічні теми не говорить — і тому лишається вічним і відбиває якусь частинку космосу <g/> , — поскільки поезії взагалі дано космос у себе ввібрати <g/> .
doc#15 Я не говорю при цьому про уламки речень <g/> , що легко </p><p> доповнюються з зв'язку мови <g/> , я маю на увазі справжні речення <g/> , якими ми висловлюємо наші мислі <g/> .
doc#16 Що <g/> , інакшими словами кажучи <g/> , Донцов не полемізує <g/> , а очорнює <g/> , і не бореться « <g/> законними методами <g/> » <g/> , а підставляє ніжку <g/> , сиодіваю- чися <g/> , що при падінні його ворога вибух реготу навколишньої авдиторії заглушить голос чесного судді змагань <g/> , що міг би домагатися дотримання правил <g/> . </p>
doc#17 Він хотів цим протиставити неврівноважений <g/> , невідстояний ритм непівського міста застиглому <g/> , зовні непорушному навіть при повній внутрішній вичерпаності і розхитаності ритмові хутора <g/> . </p>
doc#18 <p> « <g/> Все <g/> , що мав у житті <g/> , він віддав Для одної ідеї <g/> » <g/> ; « <g/> Голосистий Датан перепер ось якую ухвалу <g/> » <g/> ; « <g/> По безхмарому небі пливла Меланхолія тьмяна <g/> » <g/> ; « <g/> В рух мас вносить кожна душа Частку свойого льоту <g/> » <g/> ; « <g/> Жартує з тих плянів її Хлопчик — логіка фактів <g/> » <g/> ; Єгова « <g/> контракт підписав і запив Могорич при народі <g/> » — такі вислови <g/> , певне <g/> , разили не одного критика і читача <g/> , і тільки з пошани до Франка про них не говорилося <g/> .
doc#19 <p> Важливо при цьому <g/> , що робив він це <g/> , знаючи <g/> , що все це майже напевне не побачить світу або нескоро його побачить <g/> .
doc#20 Наші зустрічі ставали дедалі рідкіші <g/> , і говорилося при них більше про кулінарну майстерність Марії Данилівни <g/> , ніж про речі світогляду й культури <g/> .
doc#21 І він виливав цей біль одразу при кожній зустрічі <g/> .