Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Це була « <g/> помилка <g/> » <g/> , і груба <g/> .
doc#1 Це остання епічна поема 1. Шевченка з українського життя <g/> , насичена реаліями народнього побуту <g/> .
doc#2 Це було безнастанне поширювання раз узятої мелодії <g/> .
doc#3 Це як несподівана поява комети в космічному просторі <g/> .
doc#4 Це випадок <g/> , приміром <g/> , Ґете і Ріхарда Штравса <g/> .
doc#5 Це робить твір ще більш камерним <g/> .
doc#6 Це були “ <g/> портрети <g/> ” тих знарядь <g/> , тих інструментів <g/> , якими працював мис- тець у цій галерії <g/> , коли він був там найнятий як робітник — обрамлювач картин інших майстрів <g/> : об'єктами “ <g/> портретів <g/> ” були щипці <g/> , молотки <g/> , пензлі <g/> , пилки тощо <g/> .
doc#7 <p> Хоч я й не питав — признаюся прилюдно — дозволу в редакції « <g/> Києва <g/> » ( <g/> на обкладинці написано <g/> : « <g/> Передрук за дозволом редакції <g/> » <g/> ) <g/> , але наважуюся передрукувати і другу частину вірша Зуєвського <g/> : </p><p> Так нездогадно <g/> , мов на травах Це все <g/> , що ми несли <g/> , </p><p> У перших зацвітах вогнявих — </p><p> Віконниці з імли <g/> , </p><p> І днів здобуток нерозтлінний Пильнує шати всім <g/> , </p><p> Де сторожкі зелені стіни Звели нам рідний дім <g/> . </p>
doc#8 « <g/> Це <g/> , — пояснює Комаха з щирою і непідробленою сумлінністю людини <g/> , що звикла ніколи не зважати на авдиторію <g/> , - це рінерит з оріньякської стоянки Реб'єр <g/> .
doc#9 Це безперечна неточність <g/> , але вона не здається надто загрозливою <g/> , по-перше <g/> , тому <g/> , що історично справді чимало подільських впливів на літературну мову йшло не безпосередньо з суміжного з Київщиною Поділля <g/> , а через посередництво Львова <g/> ; по-друге <g/> , тому <g/> , що Волинь <g/> , хоч і має дуже багато відмінного від Галичини <g/> , все-таки має більше спільного з нею <g/> , ніж розташовані далі на схід або на північ українські землі <g/> .
doc#10 Це <g/> , правда <g/> , дало змогу радикально поліпшити якість другого та третього тому супроти першого <g/> , але затягло темпи всього видання і кінець-кінцем спричинилося до того <g/> , що останній том так і не дістався на полиці тих <g/> , хто його потребував <g/> . </p>
doc#11 Це не просто гра сексуальности <g/> , це філософія і стиль <g/> .
doc#13 Це Бог помсти <g/> , полум'я жеруще <g/> , Бог ревнивий <g/> .
doc#14 Це коштувало йому двох рядків <g/> : </p><p> Ти ідеш і стискаєш в руках </p><p> Всіх чуттів твоїх ревну гармошку <g/> . </p>
doc#15 Це могло б легко привести до ототожнення називних речень з такими емоційними однослівними фразами як " <g/> Пожар <g/> !
doc#16 <p> ч. 2. Це не перешкоджає йому одначе раз-у-раз замість прізвища Юрія Косача ставити слово « <g/> МУР <g/> » <g/> .
doc#17 Це були геніяльні постави <g/> , геніяльні розв'язання сценічних проблем <g/> , але актор не відігравав у них вирішальної ролі <g/> , він був тільки виконавцем <g/> . </p>
doc#18 <p> Це не всі інтерпретації <g/> , але тільки головні <g/> .
doc#19 Це період мовностилістичних шукань чи то в дуже персональній стилізації фолкльору ( <g/> « <g/> Троїсте кохання <g/> » <g/> ) чи в своєрідному перекладі Слова о полку Ігоревім <g/> .
doc#20 Це був справжній сюрприз знайти його тепер <g/> , знаного тільки на вигляд і вже кілька років тому <g/> .