Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Так і сталося <g/> , що Н. мав сприятливі обставини на власне мислення <g/> .
doc#1 Так само і в інших віршах <g/> , де найбільш загальні концепції й образи історичних подій та епох ніби закодовані у стислих символах <g/> .
doc#2 Так ніби почалася гра примітивною дудкою <g/> , а далі все нові і все складніші інструменти приєднувалися <g/> , і наприкінці дудки вже не чути <g/> , грає потужна оркестра скрипок <g/> , флейт <g/> , труб <g/> , арф і дзвіночків <g/> , — але в суті речі це все та сама тема <g/> .
doc#3 Так воно є в житті українського діялектизму <g/> .
doc#4 <p> Так <g/> , отже <g/> , думаю <g/> , що двоподіл книжки — це не тільки акт критикової сваволі ( <g/> на яку я <g/> , зрештою <g/> , теж застеріг собі право <g/> ) <g/> , але й об'єктивний факт <g/> , стверджений самою авторкою і покладений нею в основу структури збірки <g/> .
doc#5 Так <g/> , покинена <g/> , зовсім самотня <g/> …
doc#6 Так не сталося <g/> .
doc#7 <p> Хоч я й не питав — признаюся прилюдно — дозволу в редакції « <g/> Києва <g/> » ( <g/> на обкладинці написано <g/> : « <g/> Передрук за дозволом редакції <g/> » <g/> ) <g/> , але наважуюся передрукувати і другу частину вірша Зуєвського <g/> : </p><p> Так нездогадно <g/> , мов на травах Це все <g/> , що ми несли <g/> , </p><p> У перших зацвітах вогнявих — </p><p> Віконниці з імли <g/> , </p><p> І днів здобуток нерозтлінний Пильнує шати всім <g/> , </p><p> Де сторожкі зелені стіни Звели нам рідний дім <g/> . </p>
doc#8 ( <g/> Так він писав свої наукові праці і так само белетристичні <g/> .
doc#9 Він теж був невдоволений галицькими літераторами <g/> : </p><p> Так нам тепер поети-львівці <g/> , </p><p> Мов у селі під вечір вівці <g/> , </p><p> Хрипливий голос подають <g/> : </p><p> Кастильську бо з калюжі п'ють1. </p><p> Така низька оцінка галицької поезії й літератури взагалі <g/> , поскільки вона стосується побічно й до мови <g/> , в'язалася в П. Куліша з різко негативною оцінкою польських впливів в українській культурі XVI —XVII ст <g/> .
doc#10 Так були передбачені виклади Фасмера в Києві <g/> , однак з цих проектів нічого не вийшло <g/> .
doc#11 Так от <g/> , виявилося <g/> , що ця « <g/> штучка <g/> » — це була торпеда <g/> .
doc#12 Так само і в назвах місцевостей <g/> , напр <g/> .
doc#13 <p> Так чи так <g/> , усі ознаки байронівської поеми відтворені в поемі Веретенченка <g/> .
doc#14 Так формулював це Шевченко <g/> , і так формулює це наша доба <g/> .
doc#15 Так Р. Блюмель спочатку слідом за Павлем твердить <g/> , що в реченні завжди і неодмінно маємо поєднання двох елементів ( <g/> " <g/> Es handelt sich immer um zwei Inhalte <g/> , die in syntaktischer Beziehung stehen <g/> " <g/> ) <g/> , і з цього погляду він виключає з категорії речень дійсно одноелементні сполуки <g/> , куди він відносить назви книжок <g/> , вивісок <g/> , окремі слова і навіть <g/> …
doc#16 Так подумати можна було б <g/> , якби Донцов не цитував іншого місця цієї самої статті <g/> .
doc#17 <p> Так оформлена режисерськи вистава <g/> : від трагічного речитативу голосіння Стаканчихи через поступове приглушення речитативних ритмів і наростання міської « <g/> трясучки <g/> » до фіналу — трагічного співу Олі <g/> .
doc#18 Так і те <g/> , що йде далі <g/> , — писане рукою і серцем одного читача <g/> , хоч він намагався вчитатися в твір більше <g/> , аніж вчитати себе в нього <g/> . </p>
doc#19 Так сталося <g/> , що одна з дуже цікавих постатей нашого письменства <g/> , тим цікавіша <g/> , що зв'язана з далекою Кубанню <g/> , як була невідомою за свого життя <g/> , так лишається невідомою і тепер <g/> .