Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 На теренах Росії і з-під Росії все <g/> , починаючи від ануляції міжнародної конвенції про полонених і заміни її законом про кару смерти за полон <g/> , віщувало еру безвартісности людського життя і здобутків людських культурних цінностей <g/> .
doc#1 <p> На початку I860 р. ситуація помітно змінюється <g/> . </p>
doc#2 Вона робитиме з прикметників то прислівники <g/> , то дієслова <g/> : </p><p> На моїх грядках барвінок </p><p> позатикувався с и н ь о. </p><p> Ось троянда р о ж е в і є. </p><p> Вона й далі копичитиме іменники без окреслень <g/> : </p><p> А на галявах <g/> , мов сміття <g/> , </p><p> чарівного зілля <g/> , квіття <g/> . </p>
doc#3 На структуру « <g/> іменникового керування <g/> » перенесено структуру </p><p> « <g/> прикметникового узгодження <g/> » <g/> , але тільки в непрямих відмінках <g/> .
doc#4 « <g/> На всіх язиках <g/> » <g/> .
doc#5 На новому мешканні Марта не зустріне ніколи своїх ворогів-наклепників <g/> .
doc#6 На цій виставці таку значущу малість людини бачимо в “ <g/> У нас на все знайдеться виправдання <g/> ” ( <g/> ч. 7 <g/> ) <g/> , де люди відсунені на бічні пляни <g/> , хоч і які ті люди важливі ( <g/> з правого боку вони втілюють війну <g/> , з лівого— мир <g/> ) <g/> , у “ <g/> Монреальська місія в Старій Броварні <g/> ” ( <g/> ч. 27 <g/> ) <g/> .
doc#7 На жаль <g/> , поезії такого типу зовсім майже не піддаються перекладові <g/> .
doc#8 На кожному з них вміщалося дві-три фрази <g/> .
doc#9 На це склалося кілька обставин <g/> : і знав він українськомовні справи краще від моїх харківських учителів <g/> , знав не тільки ззовні <g/> , а й зсередини <g/> , і був він єдиним тоді на Україні носієм ідей і метод Празького лінгвістичного гуртка <g/> , де мав не одну нагоду спілкуватися з « <g/> самим <g/> » Ніколаєм Трубецьким <g/> , ну і <g/> , нарешті <g/> , посідав він у свої тоді 63 роки ту незбагненну рису людяності <g/> , що її найкраще окреслює французьке слово шарм <g/> .
doc#10 ua </p><p> Вінніпеґ 1954 </p><p> На цім місці Президія УВАН у Канаді і редактор особисто складають глибоку подяку Зарядові Українського Народного Дому в Торонті <g/> .
doc#11 <p> Грудень 1952 — Листопад 1953 </p><p> </doc> </p><p> ( <g/> Про прозу Юрія Андруховича і з приводу <g/> ) </p><p> На моєму столі число « <g/> Сучасности <g/> » <g/> , рік 1992 <g/> , місяць січень <g/> .
doc#12 В цих словах і пишеться а. </p><p> 2. Правопис и — і. </p><p> 1. На початку слів ніколи не пишеться и <g/> , навіть коли вимовляється <g/> , напр <g/> .
doc#13 На чудо натякає фінал сцени татарського погрому <g/> , коли промінь промикається крізь ґрати і на престолі — </p><p><g/> …
doc#14 На увазі <g/> , мабуть <g/> , мають апокаліптичні ноти збірки <g/> , рясні в ній <g/> , а здійснення їх убачають у подіях воєнних років <g/> .
doc#15 На земле <g/> .
doc#16 Розкриваємо текст і читаємо <g/> : « <g/> На войну вишед <g/> , не лінітеся <g/> , не зріте на воєводи <g/> » і т. д. Пропущено маленький деталь <g/> : те <g/> , що у князя Володимира було режимом війська в поході <g/> , Донцов видає за постійну його настанову в житті <g/> . </p>
doc#17 На сцені були маски <g/> , на сцені були примітиви <g/> , але за ними стояла певна величність <g/> .
doc#18 майнув навіть у такому <g/> , здавалося б <g/> , далекому творі <g/> , як « <g/> Лис Микита <g/> » ( <g/> 1896 <g/> ) <g/> , і в « <g/> Перехресних стежках <g/> » ( <g/> 1900 <g/> ) і в « <g/> Похороні <g/> » ( <g/> 1897 <g/> ) <g/> ; став темою поезії « <g/> Серцем молився Мойсей <g/> » у « <g/> Моему ізма- рагді <g/> » ( <g/> 1898 <g/> ) <g/> ; з'явився <g/> , нарешті <g/> , в кількох творах <g/> , писаних більш-менш одночасно з « <g/> Мойсесм <g/> » <g/> , коло 1905 року <g/> : « <g/> Поете <g/> , тям <g/> » ( <g/> « <g/> Із книги Кааф <g/> » <g/> ) <g/> , « <g/> Було се три дні перед моїм шлюбом <g/> » ( <g/> « <g/> На старі теми <g/> » <g/> ) <g/> , « <g/> Сойчине крило <g/> » <g/> .
doc#19 <p> </doc> </p><p> ( <g/> Василь Мова <g/> ) </p><p> Більш нічого </p><p> Не викроїлося <g/> , і драму </p><p> Глухими <g/> , темними рядами </p><p> На смітник земля ввижається поетові « <g/> правди й волі арештарнею <g/> » <g/> , суцільною « <g/> мертвуїцою буцигарнею <g/> » <g/> , песимізм не виявляється так яскраво <g/> .