Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 <p> Шарж на імітаторів Руссо </p><p> Можна було б почати від народження героя <g/> , і тоді це виглядало б <g/> , наприклад <g/> , так <g/> : Н. <g/> , офіційно — громадянин Н. <g/> , народився в селі Пришийкобиліхвіст над ставком Вишневим коло хати <g/> .
doc#1 Цю періодизацію його творчости застосовують механічно <g/> , без глибокої аналізи й вичерпного зіставлення фактів <g/> .
doc#2 Двадцять п'ять років це період <g/> , що дає можливість підсумовувати и порівнювати <g/> .
doc#3 Це як несподівана поява комети в космічному просторі <g/> .
doc#4 Наведу ці свідчення <g/> .
doc#5 За це вони будуть вдячні редакторові видання Юрію Бойкові і видавництву <g/> , що сховалося за назвою « <g/> Перша українська друкарня у Франції <g/> » <g/> . </p>
doc#6 На цій виставці таку значущу малість людини бачимо в “ <g/> У нас на все знайдеться виправдання <g/> ” ( <g/> ч. 7 <g/> ) <g/> , де люди відсунені на бічні пляни <g/> , хоч і які ті люди важливі ( <g/> з правого боку вони втілюють війну <g/> , з лівого— мир <g/> ) <g/> , у “ <g/> Монреальська місія в Старій Броварні <g/> ” ( <g/> ч. 27 <g/> ) <g/> .
doc#7 Одначе я думаю <g/> , що цю традицію можна порушити <g/> , коли цей віршик має симптоматичне значення для автора <g/> , а може і для розвитку української поезії на еміґрації <g/> . </p>
doc#8 <p> </doc> </p><p> Віктор Петров <g/> , він же Віктор Бер <g/> , він же В. Домонтович ( <g/> але не « <g/> Віктор <g/> » <g/> , — він завжди протестував <g/> , коли Домонтовича називали Віктором <g/> , він казав <g/> : Домонто- вич — просто В. <g/> ) <g/> , народився 10 жовтня 1894 р. і зник 18 квітня 1949 р. Було це на римо-католицький Великдень <g/> .
doc#9 При цьому це були не просто місцеві діалектні риси <g/> , а й інакша традиція літературної мови <g/> , зокрема плеканої в пресі <g/> , літературі <g/> , школі <g/> , мові інтелігенції на щодень <g/> . </p>
doc#10 ua </p><p> Вінніпеґ 1954 </p><p> На цім місці Президія УВАН у Канаді і редактор особисто складають глибоку подяку Зарядові Українського Народного Дому в Торонті <g/> .
doc#11 Так от <g/> , виявилося <g/> , що ця « <g/> штучка <g/> » — це була торпеда <g/> .
doc#12 <p> Правила <g/> , що їх зведення подаємо тут <g/> , спираються <g/> , не запроваджуючи будь - яких змін <g/> , на так званий « <g/> Харківський <g/> » правопис <g/> , ухвалений до вжитку 1928 р. <g/> , після того <g/> , як його докладно обговорила Всеукраїнська Правописна Конференція і зредагував один з найвидатніших і найавторитетніших українських мовознавців—Олекса Синявський <g/> , і на складений на основі цього правопису « <g/> Правописний словник <g/> » Г. Голоскевича ( <g/> Видання сьоме <g/> , Харків — Київ <g/> , 1930 <g/> ) <g/> .
doc#13 Коли я пишу « <g/> відтворені <g/> » <g/> , я хотів би <g/> , щоб читач не забувся <g/> , що корінь цього слова — творити <g/> , я не вжив би ні німецького wiedergeben <g/> , ні англійською reproduce <g/> . </p>
doc#14 Можна приставати чи не приставати на Маланюкову концепцію історії України і її степового прокляття <g/> , але тільки поет — сам Маланюк чи інший — може подолати цю концепцію <g/> .
doc#15 Якщо і з'являються певні сумніви <g/> , то вони стосуються не до суті справи <g/> , а тільки до того <g/> , чи можна цим конструкціям надати назви речень <g/> .
doc#16 Наверх виявилось це в політичнім кочівництві з одного табору до іншого і зміні політичних переконань і ідеологій <g/> » <g/> .
doc#17 Основа кожного театрального образу – ритм цього образу <g/> .
doc#18 Встановили це головне Леонид Білецький і Чехович <g/> .
doc#19 А поза тим найрозпачливіші поезії кінчаються не тільки декляруванням віри в перемету народньої справи <g/> , але й прямим закликом боротися за цю перемогу <g/> .