Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Зрештою <g/> , розрізнення таке й не має істотного значення <g/> , бо початок цієї історії застав Н. не в місці народження <g/> , а в славному першопрестольному місті Харкові <g/> , і то після того <g/> , як перейшов той престол із наказу Постишева до тепер уже <g/> , виходить <g/> , другопрестольного міста Києва <g/> .
doc#1 Тепер Т. Шевченко знову звертається до цієї теми <g/> , але цим разом розкриває її у 12-ти рядках <g/> : </p><p> Титарівна-Немирівна </p><p> Гаптує хустину <g/> . </p>
doc#2 <p> А тепер <g/> , коли під назвою першої збірки видано обидві старі і нову - « <g/> Веселку <g/> » <g/> , мені здається <g/> , що я можу докинути дещо до старих характеристик <g/> , як <g/> , певно <g/> , не один зможе після мене <g/> .
doc#3 , —якщо хочете <g/> , вже в « <g/> другій мініреволюції <g/> » <g/> , цього разу морфологічній <g/> , іменникові форми прикметникового зразка <g/> , здатного на узгодження <g/> , перенесено до — генетично « <g/> іменникового <g/> » зразка <g/> , тепер уже мішано іменниково- прикметникового <g/> , — і так постали форми непрямих відмінків типу п'ятьох голубів—п'ятьом голубам <g/> .
doc#4 Ми тепер у родинному меш- канні-притулку <g/> .
doc#5 <p> </doc> </p><p> « <g/> Невеличка драма <g/> » <g/> , другий і останній роман Валеріяна Підмогильного <g/> , побачив світ у формі книжки тепер <g/> , через 27 років після публікації в київському « <g/> Житті й революції <g/> » <g/> , в 1930 році <g/> .
doc#6 Воно може бути спокійне <g/> , блакитне <g/> , але далеко частіше воно вибухає лявою потужного й загрозливого світла — як полярне сяйво ( <g/> “ <g/> Мерехтіння звужується навколо святощів дня <g/> ” <g/> ) <g/> , як блискавка <g/> , що роздирає хмару ( <g/> “ <g/> Зрушений громом <g/> ” <g/> ) <g/> , як містичний прорив світла крізь морок хмар ( <g/> “ <g/> Бріганська Колюмбія через чорні окуляри <g/> ” <g/> , “ <g/> Тарас Шевченко <g/> , геніальний поет і добрий маляр <g/> , записав у щоденнику про свої молоді роки <g/> : “ <g/> Самому тепер не віриться <g/> , а справді так було <g/> .
doc#7 З погляду логічности і однозначности мови можна було б уже тепер звести проти поета важкі обвинувачення <g/> .
doc#8 І це було ударом <g/> , розрахованим на далеку дію <g/> , бо вплив Петрова на українську еміграцію тепер був надто малий <g/> , фактично ніякий <g/> , а вже в політику він і зовсім не втручався <g/> , ставлячися з цілковитою байдужістю до всіх еміграційних партій <g/> , виявляючи свою нехіть тільки до тих із них <g/> , де йому вчувався запах намащених дьогтем чобіт <g/> . </p>
doc#9 Тим більше <g/> , що скільки авторові відомо <g/> , тепер не заноситься на ґрунтовні нові студії в цій ділянці — ні на Україні <g/> , ні на чужині <g/> .
doc#10 Як Ганцов сам писав десять років по тому <g/> , коли видруковано працю <g/> , її варт було б переглянути <g/> , але “ <g/> автор поглинений тепер іншими питаннями й предметами дослідження <g/> ” ( <g/> 15 <g/> , 177 <g/> ) <g/> .
doc#11 Не знаю <g/> , чи наші хрестоносці-веремієроби читали пізні романи Андруховича <g/> , але й « <g/> Московшда <g/> » <g/> , і вже тепер « <g/> Перверсія <g/> » ( <g/> так <g/> , с <g/> , не з <g/> , ради Бога милосердного <g/> ) побачили світ на сторінках « <g/> Сучасности <g/> » <g/> , і багаття не палали ні на Майдані Незалежносте в Києві <g/> , ні перед будинком Народного Союзу в Джерзі-Сіті <g/> . </p>
doc#12 Тепер <g/> , коли « <g/> Генерал-Губернаторство <g/> » стало анахронізмом <g/> , нема жадних підстав плекати й ці льокально - запроваджені зміни <g/> , — незалежно від того <g/> , як розцінювати їх з наукового або педагогічного погляду <g/> .
doc#13 А писати тепер байронічні поеми <g/> ?
doc#14 Та не робім цього кроку <g/> , щоб не менторувати <g/> , щоб не забувати <g/> , що перед нами справжній <g/> , чи не єдиний у нас тепер майстер і що <g/> , зрештою <g/> , він С£^м це добре знає <g/> , уже знає <g/> , що влада се — се р ц е <g/> .
doc#15 <p> Навівши далі загальновідомий тепер вірш А. Фета " <g/> Шопот <g/> , робкое дыханье <g/> …
doc#16 колеґи А. Крушельницького і М. Рудницького <g/> , який тепер в " <g/> Радянській Україні <g/> " так само <g/> , як напасник з МУР'у бореться з вісниківським " <g/> шовінізмом <g/> "» <g/> . </p>
doc#17 Удруге він побачив світ тепер у поставі театру під мистецьким проводом Володимира Блавацького на еміграції <g/> .
doc#18 Як давніше Авірон <g/> , тепер Датан знаходить своє друге вмотивування — не тільки як ватажок гебреїв <g/> , а і як голос у душі Мойсеевій <g/> .
doc#19 Так сталося <g/> , що одна з дуже цікавих постатей нашого письменства <g/> , тим цікавіша <g/> , що зв'язана з далекою Кубанню <g/> , як була невідомою за свого життя <g/> , так лишається невідомою і тепер <g/> .