Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 Воно було б неможливе <g/> .
doc#6 Воно може бути спокійне <g/> , блакитне <g/> , але далеко частіше воно вибухає лявою потужного й загрозливого світла — як полярне сяйво ( <g/> “ <g/> Мерехтіння звужується навколо святощів дня <g/> ” <g/> ) <g/> , як блискавка <g/> , що роздирає хмару ( <g/> “ <g/> Зрушений громом <g/> ” <g/> ) <g/> , як містичний прорив світла крізь морок хмар ( <g/> “ <g/> Бріганська Колюмбія через чорні окуляри <g/> ” <g/> , “ <g/> Тарас Шевченко <g/> , геніальний поет і добрий маляр <g/> , записав у щоденнику про свої молоді роки <g/> : “ <g/> Самому тепер не віриться <g/> , а справді так було <g/> .
doc#26 Але коли воно вже мусить бути </p>
doc#30 Як воно там у святому письмі — « <g/> хай мине мене чаша сія <g/> , але хай буде воля Твоя <g/> » ( <g/> текст вільно в переказі <g/> ) <g/> , — Шевченко то Шевченко <g/> , шість аркушів <g/> , то шість <g/> .
doc#42 В дійсності воно навдивовижу організоване й продумане <g/> .
doc#49 Хіба не ховається воно за хмари <g/> ?
doc#60 що воно йому нагадувало німецьке слово « <g/> ауте <g/> » і замінити його новотвором « <g/> відєлкіне <g/> » <g/> , утвореним від слова « <g/> видіти <g/> » <g/> . </p>
doc#72 Воно охоплює набагато ширше коло проблем <g/> , а насамперед проблему вживання мови як засобу писемного й усного спілкування <g/> : хто її вживає <g/> , в якій функції і які є юридичні <g/> , політичні та суспільні можливості чи обмеження того вжитку <g/> .
doc#82 Воно і справді не вільне від кумедности <g/> , коли людина дебютує в понадвісімдесятилітньому віці <g/> .
doc#91 Якби ж воно обмежувалося тільки на вилученні всього протирадянського <g/> !
doc#92 В моєму житті воно дуже рідко обманювало <g/> .
doc#99 Навчена гірким досвідом <g/> , вона <g/> , Забужко <g/> , і воно <g/> , покоління <g/> , вирішили <g/> , що простіше спрямуватися просто до пекла <g/> .
doc#1 Цю періодизацію його творчости застосовують механічно <g/> , без глибокої аналізи й вичерпного зіставлення фактів <g/> .
doc#3 Характеристичний з цього погляду приклад з Київського літопису <g/> , що його наводить Єв <g/> .
doc#4 <p> Видається <g/> , що сама поетка підказує такий поділ <g/> , хоч і не зв'язує його з оцінкою ваги й вартости кожної частини <g/> .
doc#8 Він зник безслідно <g/> , як герой його повісті « <g/> Без ґрунту <g/> » архітект Линник <g/> , у чиїй долі Петров ніби провидів свою власну долю <g/> … </p>
doc#9 <p> Я порадився з Василем Івановичем ( <g/> так він волів <g/> , щоб ми <g/> , « <g/> наддніпрянці <g/> » — хоч ніколи над Дніпром я не жив <g/> , — його звали <g/> ) Сімовичем <g/> .
doc#10 <p> 1. </p><p> ВСЕВОЛОД ГАНЦОВ </p><p> 1.ГАНЦОВ І АКАДЕМІЧНИЙ СЛОВНИК </p><p> Одним з монументальних пам'ятників українського культурного відродження 20-их років був у царині мовознавства так званий Академічний словник <g/> , що його повного назвою було Російсько-український словник Української Академії Наук <g/> .
doc#11 Книжка зветься « <g/> Повільність <g/> » <g/> , тут ключ <g/> , як ундера схильнии це бачити <g/> , до олюднення людського сексу <g/> , його розтваринення <g/> .
doc#12 <p> Правила <g/> , що їх зведення подаємо тут <g/> , спираються <g/> , не запроваджуючи будь - яких змін <g/> , на так званий « <g/> Харківський <g/> » правопис <g/> , ухвалений до вжитку 1928 р. <g/> , після того <g/> , як його докладно обговорила Всеукраїнська Правописна Конференція і зредагував один з найвидатніших і найавторитетніших українських мовознавців—Олекса Синявський <g/> , і на складений на основі цього правопису « <g/> Правописний словник <g/> » Г. Голоскевича ( <g/> Видання сьоме <g/> , Харків — Київ <g/> , 1930 <g/> ) <g/> .