Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 На теренах Росії і з-під Росії все <g/> , починаючи від ануляції міжнародної конвенції про полонених і заміни її законом про кару смерти за полон <g/> , віщувало еру безвартісности людського життя і здобутків людських культурних цінностей <g/> .
doc#1 І все ж загальноприйнятим є поділ творчости Т. Шевченка на три періоди <g/> : до заслання <g/> , протягом заслання і після заслання <g/> . </p>
doc#2 Кольорові контрасти зеленого і червоного аж горять <g/> , а за всім виразний психологічний підтекст почувань молодої <g/> .
doc#3 У випадку комети астрономи гарячково <g/> , кидаючи всі щоденні турботи <g/> , кидаються спостерігати новоявлену зайду і виживання чи усування старого космічного тіла <g/> .
doc#4 Тих збірок однаково сливе ніхто не має <g/> , і всі вони для сьогоднішнього читача — новина <g/> .
doc#5 Іншим претендентам лишається сердитися ( <g/> Дмитро <g/> ) <g/> , мститися ( <g/> Іванчук і Безпалько <g/> ) або все пробачити ( <g/> Льова <g/> ) <g/> .
doc#6 На цій виставці таку значущу малість людини бачимо в “ <g/> У нас на все знайдеться виправдання <g/> ” ( <g/> ч. 7 <g/> ) <g/> , де люди відсунені на бічні пляни <g/> , хоч і які ті люди важливі ( <g/> з правого боку вони втілюють війну <g/> , з лівого— мир <g/> ) <g/> , у “ <g/> Монреальська місія в Старій Броварні <g/> ” ( <g/> ч. 27 <g/> ) <g/> .
doc#7 <p> Хоч я й не питав — признаюся прилюдно — дозволу в редакції « <g/> Києва <g/> » ( <g/> на обкладинці написано <g/> : « <g/> Передрук за дозволом редакції <g/> » <g/> ) <g/> , але наважуюся передрукувати і другу частину вірша Зуєвського <g/> : </p><p> Так нездогадно <g/> , мов на травах Це все <g/> , що ми несли <g/> , </p><p> У перших зацвітах вогнявих — </p><p> Віконниці з імли <g/> , </p><p> І днів здобуток нерозтлінний Пильнує шати всім <g/> , </p><p> Де сторожкі зелені стіни Звели нам рідний дім <g/> . </p>
doc#8 І це було ударом <g/> , розрахованим на далеку дію <g/> , бо вплив Петрова на українську еміграцію тепер був надто малий <g/> , фактично ніякий <g/> , а вже в політику він і зовсім не втручався <g/> , ставлячися з цілковитою байдужістю до всіх еміграційних партій <g/> , виявляючи свою нехіть тільки до тих із них <g/> , де йому вчувався запах намащених дьогтем чобіт <g/> . </p>
doc#9 <p> Ці зауваження стосуються до всіх сторін галицького життя — політичної <g/> , соціяльно-економічної <g/> , культурної <g/> , побутової <g/> , релігійної <g/> .
doc#10 Вагу цих мовознавців оцінив <g/> , між іншим <g/> , і совєтський режим <g/> : усі ці мовознавці <g/> , що були в сфері засягу режиму <g/> , були знищені <g/> , докладено всіх зусиль <g/> , щоб знищити їхні твори <g/> , замовчати відкрите ними <g/> . </p>
doc#11 Якщо нема характерів <g/> , ідей <g/> , якщо фабула обернена на саму себе <g/> , якщо раз-по-раз — зараз покажу це <g/> , — монтаж чужорідностей <g/> , чому вся ця латанина <g/> , наче й не назвеш її будовою <g/> , — чому вона не розсипається <g/> , чому — читаєш далі і не кинеш — і дочитуєш <g/> , — і твориться певне враження міцної структури <g/> , і чому так твердо <g/> , як у шпенґлерівсько-вельфлінівському empor Готичного собору <g/> , формується висновок-підсумок <g/> , як скеля непорушний <g/> , як Лютерів « <g/> Die feste Burg ist unser Gott <g/> » <g/> , як наше « <g/> Гей не дивуйте <g/> , добрії люди <g/> » <g/> , як французька Марсельєза <g/> , і його вже сказав Тичина <g/> , сказав ще 1917 року <g/> : « <g/> Я — дужий народ <g/> , Я молодий <g/> »
doc#12 <p> 1946. </p><p> ПЕРЕДМОВА </p><p> Українська школа на еміграції — та і вся українська еміграція — гостро потребує перевидання українського правопису <g/> . </p>
doc#14 Бо <g/> , поза всім іншим <g/> , ясно <g/> , що Маланюк в українській поезії <g/> , не ставши може імператором залізних строф <g/> , став майстром — і в значенні німецького Meister <g/> , і в значенні французького maitre <g/> .
doc#15 <p> Тим часом саме це поняття поза межами України ( <g/> і Росії <g/> ) далеко не таке загальновизнане і всіма прийняте <g/> .
doc#16 <p> Всі ці загальновідомі речі можна дуже легко потвердити і на матеріялі « <g/> Листа до голови МУРу п. Уласа Самчука <g/> » <g/> , вміщеного в « <g/> Орлику <g/> » <g/> , з якого наводжувано перед цим цитати і який є безпосереднім приводом написання цих рядків <g/> .
doc#17 Якщо цей єдиний ритм вистави накидає всім режисер – це вистава режисерська <g/> .
doc#18 <p> Франкознавці перетрусили всі твори Франкові <g/> , щоб знайти <g/> , відколи письменника зацікавив образ Мойсея <g/> . </p>
doc#19 Всі біографічні відомості про Мову <g/> , що ми маємо <g/> , маємо з його ж таки листа до Олександра Кониського <g/> , писаного 1883 року <g/> , писаного для вміщення в плянованій Кониським хрестоматії української літератури <g/> .
doc#20 « <g/> Радянське літературознавство <g/> » 12 <g/> , 2. Київ 1968. </p><p> </doc> </p><p> Я думаю <g/> , що ці напівспогади <g/> , напівстаттю я винен усім <g/> , хто знав нас обох <g/> , усім читачам <g/> , що цікавляться літературою <g/> , і може всім майбутнім еміґрантам з України <g/> . </p>