Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#97 Бо понад двадцять років він працює над біографією Шевченка <g/> , зокрема від часу його вивезення з Петербургу <g/> , 1847 <g/> , до часу вивезення з Оренбургу <g/> , 1850. Про цей короткий період Шевченкового життя він опублікував кілька книжок <g/> , не один нарис-статтю <g/> , зокрема в « <g/> Шевченківському словнику <g/> » <g/> , 1976. Користаюся з нагоди появи його тритомника тепер <g/> , « <g/> Быль о Тарасе <g/> » <g/> , таки Оренбург <g/> , 1993 <g/> , щоб упровадити нашого читача в Большаковську працю і <g/> , в міру можливости <g/> , поставити деякі крапки над кількома <g/> , навіть багатьма <g/> , і. </p><p> « <g/> Бувальщина <g/> » <g/> , так зватиму Большаковську « <g/> Быль <g/> » <g/> , вся про аральсько-оренбурзькі роки життя Шевченкового <g/> .
doc#71 <p> </doc> </p><p> Якщо асоціювати літературні мови з тими письменниками <g/> , які їх створили й поширили <g/> , то мову старослов'янську – першу літературну мову слов'ян <g/> , скомпоновану штучно <g/> , – неможливо відокремити від особи Костянтина та – частково – Мефодія <g/> ; так само й сучасна українська літературна мова може бути пов'язана з ім'ям великого українського поета Тараса Шевченка і <g/> , до певної міри <g/> , його сучасника Панька Куліша <g/> .
doc#79 Альти доводять її до найбільшої глибини <g/> , і <g/> , після напруженої павзи <g/> , тема набирає бурхливости <g/> .
doc#56 <p> Ітцса jest і paląca mojej gorycz mowy <g/> : </p><p> Gorycz wyssana ze krwi і z <g/> } ez mej ojczyzny <g/> ; </p><p> Niech zrze і pali — nie was <g/> , lecz wasze okowy <g/> . </p>
doc#2 Микола Глобенко уважно порівняв перші її дві збірки - « <g/> Княжу емаль <g/> » і « <g/> Гусла <g/> » <g/> .
doc#27 У загальній формі можемо собі уявити <g/> , що кожний лист виникає із співгри двох особистостей <g/> , автора і адресата <g/> .
doc#42 <p> </doc> </p><p> Поезія Байрона і байронічна поема <g/> , як відомо <g/> , не те саме <g/> .
doc#26 Вона починалася словами <g/> : « <g/> По мові — передмова <g/> ; можна б і без неї <g/> » <g/> .
doc#48 <p> </doc> </p><p> « <g/> Подорож у країну ночі <g/> » називалася книжка Люї Селіна - книжка одчаю і безнадії <g/> , книжка похорону Европи і європейської людини <g/> .
doc#18 Після кількох хвиль переслідувань і бойкотів і гіркої самоти письменник досяг суспільного визнання <g/> .
doc#21 І вона воліла мати справу тільки з партіями <g/> , бо ті мали свої політичні програми на папері <g/> , і було легко їх перевірити і або схвалити або заборонити <g/> .
doc#75 Вони хочуть бути тільки пригадкою <g/> , що був письменник Хвильовий <g/> , факт кардинально викорчуваний з свідомости людей і в Україні <g/> , і на еміґрації <g/> . </p>
doc#17 Це почасти накреслювалося вже в « <g/> Золотому череві <g/> » Кроммелінка і в харківській редакції « <g/> Прологу <g/> » Боднарчука й Курбаса <g/> .
doc#46 <p> </doc> </p><p> В історії МУРу і в цих моїх спогадах про МУРівські роки мого життя друге місце після Самчука мусить належати Маланюкові <g/> , дарма що і його перебування в МУРі було короткотривале <g/> , і мої контакти з ним були часово і духово обмежені <g/> .
doc#15 Літо 1953 </p><p> ( <g/> « <g/> Нові дні <g/> » <g/> , 1953 <g/> , 10 ( <g/> 45 <g/> ) <g/> ) </doc> </p><p> І </p><p> Існування називних речень як особливої і виразно окресленої синтаксичної конструкції ні в кого з сучасних українських мовознавців <g/> , учителів і навіть учнів <g/> , здасться <g/> , сумнівів <g/> , не викликає <g/> .
doc#3 Особливу увагу приділено порівняно недавній мініреволюції в синтаксі українського числівника — появі конструкцій типу двоє речень і витісненню старіших конструкцій типу два речення <g/> .
doc#57 Я чув оповіді про неї <g/> , і виявилося <g/> , що прощу до неї таки варт було зробити <g/> . </p>
doc#28 Але зроджене й започатковане тоді здебільшого не розвинулося органічно <g/> , а було обрубане в цвіту <g/> , лишилися тільки бічні пагінці <g/> , які хоч і виявляють ті самі тенденції <g/> , але <g/> , як правило <g/> , не так чітко й яскраво <g/> .
doc#54 Це поема <g/> , і вона зветься « <g/> На крутих берегах <g/> » <g/> .
doc#12 <p> 1946. </p><p> ПЕРЕДМОВА </p><p> Українська школа на еміграції — та і вся українська еміграція — гостро потребує перевидання українського правопису <g/> . </p>