Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#80 І коли Домонтович писав такі сцени <g/> , він <g/> , певна річ <g/> , глузував із своїх майбутніх рецензентів <g/> , які <g/> , він знав <g/> , приймуть усе сказане за чисту монету <g/> , бож він <g/> , чи то пак оповідач Варецький <g/> , переказує все це з такою поважністю <g/> , — і він не помилився <g/> . </p>
doc#7 Поезія стає не позамовною <g/> , як було в заумників <g/> , і не протимовною <g/> , що свідомо ламає мовні норми <g/> , як це є <g/> , приміром <g/> , у ранніх поезіях Андієвської ( <g/> які <g/> , до речі будь сказане <g/> , саме через це не здаються мені поезією <g/> , бо те не мистецтво <g/> , що йде проти свого матеріялу <g/> ) <g/> , а <g/> , так би мовити <g/> , метамовною <g/> , понадмовною <g/> , виходячи при цьому з можливостей <g/> , закладених у самій мові <g/> . </p>
doc#35 Це ще діяч <g/> , але в душі його і в поведінці вже починають точитися ті процеси <g/> , які <g/> , дійшовши свого логічного кінця <g/> , — дадуть згодом класичний і жахливо викінчений тип слизняка — землячка з циновими ґудзиками <g/> . </p>
doc#85 формальної школи <g/> , які <g/> , звичайно <g/> , теж не були марксисти і виховалися не тільки не в марксистській <g/> , а в протимарксистській філософській системі <g/> .
doc#36 ) <g/> , які <g/> , звичайно ж <g/> , писав для народу Толстой <g/> , а видавав заснований письменником гурток « <g/> Посредник <g/> » ( <g/> докладніше про це у Тарасова <g/> .
doc#64 Потрібні луччі люди з еміґрації <g/> , щоб панувати над ним <g/> , тримати його в суворій покорі й послуху <g/> , вести тих сліпороджених шляхом державної сили й величі <g/> , бо самі вони ні на що не здатні <g/> , хіба за винятком одиниць <g/> , які <g/> , одначе <g/> , тоді мусять відокремитися від народу й перейти до касти тих плеканих головне на еміґрації і то якомога далі від небезпечних зон луччих людей <g/> .
doc#60 <p> </doc> </p><p> Слово « <g/> пуризм <g/> » належить до тих слів <g/> , які <g/> , рідко вживаються на радянській Україні <g/> .
doc#53 У майбутньому він передбачав можливість українізації університетів унаслідок національного самоусвідомлення студентів <g/> , які « <g/> більше <g/> , ніж професори <g/> , відповідають за майбутнє університетів <g/> » <g/> , так що « <g/> студентові найближче стати самому <g/> , скажімо <g/> , українцем <g/> , потім старатися зробити університет українським <g/> » ( <g/> лист до Івана Біликова <g/> , 1862 <g/> ; виділення моє <g/> .
doc#16 В другій статті говориться <g/> , що противник її належить до фальшивих пророків <g/> , які « <g/> поставили в осередку своєї доктрини людину <g/> , детронізуючи її Творця <g/> , який повинен стояти в центрі всього <g/> » <g/> .
doc#96 Але <g/> , звісно <g/> , годі знайти двох ісландців <g/> , які б говорили англійською мовою між собою <g/> .
doc#101 ) <g/> , але й не густо й на самих чернівчан <g/> , які б знали про існування такої церкви в їхньому місті ( <g/> з чим тут проблема <g/> ?
doc#31 » — і переходить до висновку про те <g/> , що « <g/> необхідно утворити при редакціях журналів і газет контрольні секції з людей ідеологічно витриманих <g/> , цілком розуміючих вимоги щодо пролетарської творчости <g/> , які б контролювали б [ <g/> так <g/> !
doc#97 Тому знаходимо тут усе <g/> , що тільки Большаков міг знайти <g/> : список прізвищ салдатів <g/> , які брали участь у тих самих походах <g/> , що поет <g/> , список прізвищ матросів на тій самій шхуні <g/> , список пересельців за ті роки <g/> , що в Орську жив Шевченко <g/> , список губернаторів Оренбургу від заснування міста до часу Шевченка <g/> , навіть список тюремних в'язнів з часу Шевченкового арешту ( <g/> правда <g/> , неповний <g/> ) <g/> .
doc#32 Своєю вольовістю він різнився від своїх людей <g/> , які були більшою чи меншою мірою вражені пер-ґюнтівським комплексом — обійди по кривій <g/> ; збережи святий вогник <g/> , — але в душі <g/> . </p>
doc#34 Що значить фраза <g/> : « <g/> Південне сонце неначе кінець велетенського колоска з розпеченими остюками <g/> , зупинило попівські поля <g/> , село і облупану церкву разом з кладовищем <g/> , які були все таки не такі чутливі <g/> , як людське око <g/> » ( <g/> 50 <g/> ) <g/> ?
doc#17 Можна сперечатися про те <g/> , чи виклав у цій сцені Куліш ті думки <g/> , які були йому близькі <g/> , чи тільки офіційно від нього вимагані <g/> , – хоч уся правдоподібність за те <g/> , що ця сцена була йому накинена урядовими цензорами <g/> .
doc#94 Сам наголос зраджує ті складні тарапати <g/> , через які в нашій історії проходило це поняття <g/> .
doc#10 поліські “ <g/> дифтонги <g/> ” не є справжні дифтонги <g/> , бо це є суцільні й неподільні фонеми <g/> , які в своїй артикуляції поступово пересковзають від початкового звука до кінцевого <g/> , бувши довгістю й сприйманням нормальними голосними <g/> ; вага цих полюсів такого звука може мінятися в мові навіть тієї самої особи <g/> , але завжди це звуки одного ряду <g/> .
doc#51 <p> Становище ускладналоса тим <g/> , що вже існувала потужна традиція літературної мови <g/> , і було б принайменше нерозумно відкидати ті елементи її <g/> , які вже прищепилися <g/> , хоч би вони й не знаходили опертя в жадній київській чи полтавській говірці <g/> .
doc#103 ( <g/> і довкруги <g/> ) » <g/> , які викликали неабиякий інтерес ( <g/> здоровий і нездоровий <g/> ) у широкого загалу читачів <g/> .