Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 був єврей <g/> , Гончар — українець <g/> . Розмова <g/> , якщо назвати це розмовою <g/> , тривала близько дев'яти
doc#1 щонайменше якихось п'ятнадцять років <g/> , якщо не рахувати безплідних років заслання <g/> , коли
doc#2 епохи <g/> , до звіриних шкур включно <g/> . До того ж <g/> , якщо психологічно людина перших поезій
doc#3 … які можуть бути комети <g/> , коли все рухається <g/> ? — якщо рухається — своїми приписаними орбітами <g/> . Аби
doc#4 не-програмова <g/> . ( <g/> Та навіть у « <g/> Сімох літерах <g/> » <g/> , якщо зважити на те <g/> , що ці сім літер означають «
doc#5 . Славенко ж бо професор біохемії <g/> . Але якщо ми не знаємо всієї біографії Юрія
doc#6 третини полотна небу <g/> , одна — землі <g/> . У Курилика <g/> , якщо небо спокійне <g/> , йому приділено мало місця ( <g/> хоч є
doc#7 « <g/> європеїзації <g/> » нашої поезії <g/> . Це до них я кажу <g/> : якщо ви хочете <g/> , щоб українська поезія була не
doc#8 вони робили <g/> . Петров був однією з найбільших <g/> , якщо не найбільшою інтелектуальною постаттю серед
doc#9 як первісноіснуюче і поза Галичиною <g/> , якщо таких слів виявиться навіть десятки <g/> , то
doc#10 : довгість а в перед наголошеному складі <g/> , якщо в наголошеному складі є голосний високого
doc#11 і парадокс <g/> . Якщо нема характерів <g/> , ідей <g/> , якщо фабула обернена на саму себе <g/> , якщо раз-по-раз —
doc#12 іменників жіночого роду на приголосний <g/> , якщо ці приголосні стоять між двома голосними <g/> , напр
doc#14 Гамлет <g/> , а в Лесича є Б о г <g/> . Тому поезія Бажана <g/> , якщо оптимістична <g/> , то казенно <g/> , а поезія Лесича — не
doc#15 , як бачимо <g/> , мови про називні речення нема <g/> , а якщо в прикладах фігурують називні відмінки
doc#16 обмежувало його й змушувало шкутильгати <g/> . Але якщо не говорити тепер про практичні моменти <g/> , а
doc#17 дійсність Микола Куліш 1927 року <g/> . </p><p> Але <g/> , якщо п'єса стала в цьому вже історичною <g/> , якщо її
doc#18 було це актом найвищої гордині <g/> , а не любови або <g/> , якщо любови <g/> , то до себе <g/> ? Чи був це Божий вогонь <g/> , а чи
doc#19 не згадали про смерть письменника <g/> . Адже <g/> , якщо не як діяча літератури <g/> , то <g/> , здавалося б <g/> , мусіли
doc#20 капустою і оце щасливий у світовому маштабі ( <g/> якщо дозволять мені говорити про заячу посмішку <g/> ) <g/> .