This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | був єврей <g/> , Гончар — українець <g/> . Розмова <g/> , | якщо | назвати це розмовою <g/> , тривала близько дев'яти |
doc#1 | щонайменше якихось п'ятнадцять років <g/> , | якщо | не рахувати безплідних років заслання <g/> , коли |
doc#2 | епохи <g/> , до звіриних шкур включно <g/> . До того ж <g/> , | якщо | психологічно людина перших поезій |
doc#3 | … які можуть бути комети <g/> , коли все рухається <g/> ? — | якщо | рухається — своїми приписаними орбітами <g/> . Аби |
doc#4 | не-програмова <g/> . ( <g/> Та навіть у « <g/> Сімох літерах <g/> » <g/> , | якщо | зважити на те <g/> , що ці сім літер означають « |
doc#5 | . Славенко ж бо професор біохемії <g/> . Але | якщо | ми не знаємо всієї біографії Юрія |
doc#6 | третини полотна небу <g/> , одна — землі <g/> . У Курилика <g/> , | якщо | небо спокійне <g/> , йому приділено мало місця ( <g/> хоч є |
doc#7 | « <g/> європеїзації <g/> » нашої поезії <g/> . Це до них я кажу <g/> : | якщо | ви хочете <g/> , щоб українська поезія була не |
doc#8 | вони робили <g/> . Петров був однією з найбільших <g/> , | якщо | не найбільшою інтелектуальною постаттю серед |
doc#9 | як первісноіснуюче і поза Галичиною <g/> , | якщо | таких слів виявиться навіть десятки <g/> , то |
doc#10 | : довгість а в перед наголошеному складі <g/> , | якщо | в наголошеному складі є голосний високого |
doc#11 | і парадокс <g/> . Якщо нема характерів <g/> , ідей <g/> , | якщо | фабула обернена на саму себе <g/> , якщо раз-по-раз — |
doc#12 | іменників жіночого роду на приголосний <g/> , | якщо | ці приголосні стоять між двома голосними <g/> , напр |
doc#14 | Гамлет <g/> , а в Лесича є Б о г <g/> . Тому поезія Бажана <g/> , | якщо | оптимістична <g/> , то казенно <g/> , а поезія Лесича — не |
doc#15 | , як бачимо <g/> , мови про називні речення нема <g/> , а | якщо | в прикладах фігурують називні відмінки |
doc#16 | обмежувало його й змушувало шкутильгати <g/> . Але | якщо | не говорити тепер про практичні моменти <g/> , а |
doc#17 | дійсність Микола Куліш 1927 року <g/> . </p><p> Але <g/> , | якщо | п'єса стала в цьому вже історичною <g/> , якщо її |
doc#18 | було це актом найвищої гордині <g/> , а не любови або <g/> , | якщо | любови <g/> , то до себе <g/> ? Чи був це Божий вогонь <g/> , а чи |
doc#19 | не згадали про смерть письменника <g/> . Адже <g/> , | якщо | не як діяча літератури <g/> , то <g/> , здавалося б <g/> , мусіли |
doc#20 | капустою і оце щасливий у світовому маштабі ( <g/> | якщо | дозволять мені говорити про заячу посмішку <g/> ) <g/> . |