Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 ( <g/> і <g/> , мабуть <g/> , екс-комсомольці <g/> , яких Довгаль витяг із рабства — Василь Онуфрієнко з
doc#1 , а з допомогою оксиморона— « <g/> убогі царі <g/> » <g/> , у яких немає і « <g/> крихти хліба <g/> » <g/> , і дрібки розуміння
doc#4 на світі все таки є <g/> , щастя Філемона й Бавкіди ( <g/> до яких я ще повернуся далі <g/> ) <g/> . </p><p> Два спостереження
doc#6 точніше було б сказати — проти <g/> ) аборт <g/> , про одну з яких буде докладніше мова далі <g/> . Ще якби ця
doc#7 слово в нашій мові ніби має кілька гачків <g/> , до яких — за інерцією мови — мають бути почеплені інші
doc#9 жалюгідному цикльостильному друку <g/> , накладом яких 100 примірників <g/> , я не наважився поставити на
doc#10 через обставини свого життя присвятити ледве яких п'ять років <g/> . Ганцов не написав грубих томів <g/> ,
doc#11 . Далі деклярація незалежности <g/> , коротенька <g/> , яких півтора десятки рядків <g/> , але не такі вже короткі
doc#12 тут <g/> , спираються <g/> , не запроваджуючи будь - яких змін <g/> , на так званий « <g/> Харківський <g/> » правопис <g/> ,
doc#13 . Тяжче буде відповісти на запитання <g/> , чому і при яких обставинах покохалися Данило з Яриною <g/> , але і
doc#15 назви речень <g/> . Сперечання в цьому питанні <g/> , до яких нам доведеться звернутися надалі <g/> , власне <g/> , не
doc#16 ненависника і мальтретанта « <g/> гречкосіїв <g/> » <g/> , з яких Донцов хоче зробити об'єкт зневаги й глуму <g/> . Він
doc#17 дивертисментом <g/> . Натяки й політичні уколи <g/> , яких у п'єсі є дуже багато <g/> , вийшли на перший плян <g/> ,
doc#18 може мати <g/> , і творить ті духові цінності <g/> , в яких є сенс людського існування і які відкривають
doc#19 урядовця <g/> . Але не варт вдаватися до припущень <g/> , яких не можна ні довести <g/> , ні спростувати <g/> . Покищо
doc#20 раз корилася далі його примхам і вередуванням <g/> , яких не бракувало <g/> . Але тоді в Києві вона була тільки
doc#21 відійшов від візантійських канонів <g/> , носіями яких були <g/> , серед багатьох інших <g/> , — Петро Холодний і
doc#22 відповіді давати на їхні відчайні запитання і яких реакцій на ці відповіді можна від тих
doc#23 української літератури цього періоду <g/> , в яких елементи змагання між різними стилями й
doc#26 , так тепер Шевченко насичує свій твір словами <g/> , яких ми даремно шукали б у творах Квітки <g/> . Шевченко і