Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Пізніше була створена легенда про хижу Німеччину <g/> , яка зненацька напала на безборонну овечку — Росію <g/> .
doc#0 Н. знав <g/> , що яка б не була фразеологія <g/> , не буває воєн <g/> , щонайменше між великими державами <g/> , без грабунку майна і території <g/> , і пусті слова про право <g/> .
doc#0 Єдине <g/> , що лишилося з цього епізоду <g/> , в якому вона ризикувала навіть життям <g/> , це посвідка <g/> , яка збереглася й досі <g/> .
doc#0 Сам Голубовський — голова і знавець німецького права <g/> ; Паше-Озер- ський <g/> , експерт з радянського права <g/> , до якого українці <g/> , мовляв <g/> , звикли і люблять <g/> ; пані Соня <g/> , львів'янка <g/> , яка секретарює й друкує <g/> ; а оце відтепер — ще Н. </p><p> Вибір людей у теорії доцільний <g/> , охоплює все головне <g/> , що знають або повинні знати майбутні судді й правники в такому собі Луганську <g/> , на Поліссі <g/> , Гуцульщині й де там ще <g/> .
doc#0 <p> Пані Соня вирішила <g/> , що яка б не була доля Львова і її <g/> , вона нікуди зі свого міста не рушить <g/> .
doc#1 Поза цими віршами - навіть у ліриці політичної інвективи <g/> , яка досі у творчости Шевченка була справжньою скарбницею церковнослов'янізмів у поєднанні з вульгаризмами <g/> , - церковнослов'янська лірика майже не вживається <g/> .
doc#1 Чому образ босоногої дівчини <g/> , яка носить пиво з льоху <g/> , є настільки трагічним <g/> , аж з нього випливає заперечення побудови Всесвіту <g/> , в якому краса і добро неминуче породжують зло <g/> , а відтак і виклик Всевишньому стає неминучим <g/> ?
doc#1 Одним із гріхів є жадібність <g/> , яка виникає із самозвеличення <g/> , скнарости і насильства <g/> .
doc#1 <p> ( <g/> « <g/> Чи не покинуть нам <g/> , небого <g/> » <g/> , </p><p> 15 лютого 1861 р. <g/> ) </p><p> Важливо <g/> , що український пейзаж — це завжди природа безхмарного літа <g/> , без сліду тієї романтичної атмосфери шторму і злив <g/> , яка була властива ранньому Т. Шевченкові <g/> ; природа <g/> , над якою постійно світить лагідне сонце <g/> , що <g/> , здається <g/> , ніколи не заходить і не ховається за хмари <g/> .
doc#1 Може <g/> , це був початок періоду стійкої рівноваги — щось на зразок зрілої старости Й.-В. Ґете <g/> , яка прийшла на зміну його юнацькому Sturm und Drang <g/> .
doc#2 <p> Важливіша нечувана стислість слова <g/> , його місткість <g/> , техніка мужньої недомовки <g/> , яка <g/> , одначе <g/> , не веде до символістичної неокреслености значення <g/> , яка завжди однозначна <g/> , як дряпина на камені <g/> , як лінія на ґравюрі <g/> .
doc#2 <p> Важливіша нечувана стислість слова <g/> , його місткість <g/> , техніка мужньої недомовки <g/> , яка <g/> , одначе <g/> , не веде до символістичної неокреслености значення <g/> , яка завжди однозначна <g/> , як дряпина на камені <g/> , як лінія на ґравюрі <g/> .
doc#2 Яка проста наука <g/> , і яка для багатьох незбагненна й неосяжна <g/> ! </p>
doc#3 ) з їхніми <g/> , цих письменників <g/> , біографічними даними дає змогу встановити <g/> , що інновація виникла й прищепилася насамперед у Центральній Україні між Києвом та Лисаветом <g/> , від Черкащини до Харківщини <g/> , себто на тій території <g/> , яка вважається осердям української літературної мови <g/> . </p>
doc#3 <p> Такий характер носила вже перша « <g/> велика синтаксична революція <g/> » <g/> , яка припала десь на 15 ст <g/> .
doc#3 <p> Оминаю менші засягом і потужністю зміни й модифікації в тривалому й болючому творенні українського числівника як синтаксично-морфологічної категорії <g/> ; можемо тепер перейти до тієї інновації <g/> , яка становить тему даного повідомлення <g/> .
doc#4 Не кажу вже про те <g/> , що стилістично вона існує в річищі Олесевої поезії <g/> , яка виразно позначилася на « <g/> старих <g/> » поезіях нашої авторки і якої вона так рішуче й успішно позбулася в « <g/> нових <g/> » ( <g/> хоч цей рядок трапився саме в одній з « <g/> нових <g/> » <g/> ) <g/> . </p>
doc#4 Російський формалізм і його боязкий учень <g/> , формалізм український <g/> , були власне в своїй доглибній суті проявом тієї ідеологічної настанови <g/> , яка найбільше відповідала духові жовтневої революції <g/> , розгляда- ної як промисловий переворот <g/> , що нищив щасливі ілюзії й « <g/> забобони <g/> » допромислової доби <g/> , чим та революція в своїй істоті й була <g/> .
doc#4 Бо є в ній та « <g/> крапелька <g/> » <g/> , яку людський дух <g/> , дух мистця додає до суми засобів і яка не вкладається в механічну суму засобів <g/> . </p>
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Янгол смерти <g/> » <g/> ) </p><p> Було б наївно питати <g/> , яка з цих концепцій смерти справжня <g/> , чи в загальному сенсі <g/> , чи то як голос авторчиного бачення й відчування <g/> .