Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#36 , то відповісти може М. М. <g/> , він скаже те саме <g/> , що я ( <g/> Стасов <g/> . — С. 294 <g/> ) <g/> . Невдовзі по смерті Ґе
doc#4 вчили <g/> : ніколи не починай своїх писань з я <g/> ) <g/> , і знаю <g/> , як я хочу писати <g/> , і знаю <g/> , що хочу
doc#76 русского языка <g/> » ( <g/> Введение <g/> , 10. — Підкреслив я <g/> ) <g/> . </p><p> Проте роки йшли <g/> , славістика збагачувалася
doc#80 життєві шляхи Ю. Клена й Зерова <g/> . Року 1923 я <g/> , волею долі <g/> , опинився в Баришівці <g/> . З поворотом
doc#66 з егоїстично-злісним розчаруванням — як я <g/> , мовляв <g/> , дав себе обдурити <g/> , матеріяльне — з
doc#23 його відомої нам творчости <g/> : не колектив <g/> , а я <g/> , моя душа <g/> , мої переживання <g/> , які є водночас
doc#35 … <g/> , гнівом своїм і яростию своєю смутить я <g/> : Ідіте од Мене <g/> , проклятії <g/> »1 <g/> . Навіть небо для
doc#103 Вам сьогодні живеться <g/> ? </p><p> — Усе в минулому <g/> . Тепер я « <g/> безробітний <g/> » <g/> , маю багато вільного часу <g/> ,
doc#1 наприклад <g/> , « <g/> Великомученице кумо <g/> » <g/> , « <g/> Кума моя і я <g/> » <g/> , « <g/> Умре муж велій <g/> » <g/> , де вони відіграють явно
doc#16 різними там Косачами <g/> , Самчуками й Шерехами <g/> . От я беру <g/> , наприклад <g/> , статтю про МУР « <g/> Ідея чи
doc#22 побачити фільм Росселіні « <g/> Стромболі <g/> » <g/> , і я був вражений багатьма збігами і лініями
doc#93 1983 ( <g/> Berlin <g/> ) <g/> . </p><p> ЗУСТРІЧ З « <g/> БЕРЕЗОЛЕМ <g/> » </p><p> У Тбілісі я був один раз <g/> , десь 1931 року <g/> . Але це було в
doc#10 хронологічному порядку їх появи в друку <g/> , і далі я буду цитувати їх за нумерами в цьому списку4 <g/> ) <g/> : </p>
doc#26 , що Ви 'дні <g/> … Не цурайтеся ж <g/> , любіть мене <g/> , як я Вас люблю <g/> , не бачивши Вас зроду <g/> » <g/> . Звернення тут
doc#30 ( <g/> хоч не будьмо невдячні й гіперкритичні <g/> , я Вашу державну пошту бороню <g/> , лист з Києва йде не
doc#8 — не популярности <g/> . Остання його не цікавила <g/> . Як я вже згадував <g/> , він не боронив своїх поглядів у
doc#34 на тих мовних зривах в емігрантщину <g/> , що про них я вже казав <g/> . На загальній концепції повісти <g/> , яка
doc#95 ! </p><p> ХАРКІВ <g/> : ПОДОРОЖНІ ВРАЖЕННЯ І ЗАКЛИК </p><p> Коли я вже лаштувався вирушати до Києва на конгрес
doc#60 , нормальний пуризм конче потрібний для як я вже сказав <g/> , — життя <g/> , існування і розвитку мови <g/> . </p>
doc#27 … Бігають мої <g/> , повисолоплювавши язики <g/> , а я взяв та й занедужав гарненько <g/> , лежати не лежав <g/> ,