Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#89 ) читача душливою еротикою чесних з собою самчиків і самиць <g/> , ніж дати такий Грандіозний малюнок української столиці <g/> , як <g/> , наприклад <g/> , картина Парижа в " <g/> Paris <g/> " чи " <g/> La Сигёе <g/> " Е. Золя <g/> » <g/> . </p>
doc#84 Свого часу це прекрасно зформулював Микола Хвильовий <g/> : « <g/> Хоче " <g/> дідусь <g/> " чи не хоче <g/> , але <g/> , коли він художник <g/> , епоха кінець кінцем зробить його своїм <g/> » <g/> .
doc#9 » — за характеристикою Б. Грінченка <g/> ) 3 або звороту звертаюся до вас <g/> , про який Б. Грінченко писав <g/> : « <g/> Се " <g/> до вас звертаюся <g/> " чи польонізм <g/> , чи москалізм <g/> , але у всякому разі річ не вкраїнська <g/> ; по-вкраїнському се значить <g/> : " <g/> до вас повертаюся <g/> " <g/> , а якщо висловити по-вкраїн- ському авторову думку <g/> , то треба сказати <g/> : " <g/> до вас вдаюся з покликом <g/> " або просто " <g/> вас кличу <g/> " <g/> , " <g/> вас закликаю <g/> "»4. </p><p> Таким чином і в своїх прикладах <g/> , і головне в своїх вимогах і тоні стаття Б. Грінченка була більше полемічна <g/> , ніж речова <g/> .
doc#45 Не надто ймовірно <g/> , щоб причиною стала замітка у львівському " <g/> Слові <g/> " чи навіть публікація віденської " <g/> Рresse <g/> " <g/> .
doc#45 Нічого <g/> , крім факту <g/> , що він мусів витримати — о ні <g/> , не допит ( <g/> и <g/> ) <g/> , а просто " <g/> розмову <g/> " ( <g/> чи " <g/> розмови <g/> " <g/> ) з університетським начальством і/або з куратором навчальної округи <g/> .
doc#99 На порозі 21 ( <g/> чи XXI <g/> ) сторіччя <g/> .
doc#69 \" ( <g/> чи хтось його любить <g/> ?
doc#30 Юрія <g/> , себто 5 квітня1 </p><p> Дорога Оксано <g/> , </p><p> дуже потерпав я <g/> , що спаде на мене тяжка кара за ухилення моє від писання шевченко-забужкіади <g/> , але <g/> , видно <g/> , маєте добре серце і співчуваєте старим і підтоптаним <g/> , а генетично-генеалогічно не належите до родовідної лінії <g/> , заснованої — цитата — за Котляревським <g/> , мовляв Юнон вражих баб <g/> » ( <g/> чи бабів <g/> ?
doc#28 Реальні обставини місця і часу втрачають свою вагу <g/> : в поезії « <g/> Не смуги <g/> » герой « <g/> мчить по степу <g/> , по селах <g/> » ( <g/> чи не водночас <g/> ?
doc#72 Російський текст цієї книжки схвалив <g/> , а частково і написав Сталін <g/> , а невідомий автор ( <g/> чи автори <g/> ) українського перекладу дотримувались ориґіналу <g/> , наскільки було можливо <g/> .
doc#84 мирно у своєму — географічна точка <g/> , — коли сталася халепа <g/> : прийшли большевики ( <g/> чи там німці <g/> ) <g/> , і довелося покидати насиджене гніздечко <g/> . А як добре було <g/> !
doc#19 Значить <g/> , припав він до смаку тим « <g/> культурникам <g/> » <g/> , що тоді такі впливові були ( <g/> чи аж не до двадцятих років XX століття <g/> ?
doc#31 Збудовані здебільшого на стрижні біографії ( <g/> чи то псевдобіографії <g/> ) однієї особи <g/> , памфлети Вольтера мають багато фіктивних діялогів <g/> , але це діялоги дійових осіб <g/> , а не автора з самим собою чи з читачем <g/> , як у Хвильового <g/> .
doc#30 А тоді я був ще надія нації <g/> , і мене заохочувано до культурної діяльности2. I так я не знаю <g/> , чи ми виграли від розжалування Чкалова3. Все таки він був за панібрата з білими ведмедями ( <g/> чи то був Папанін4 <g/> ?
doc#55 <p> 2.У виробленні ( <g/> чи зміні <g/> ) правил УП застосовувалися в різні часи різні критерії <g/> , а звичайно різні комбінації критеріїв <g/> , але <g/> , як правило <g/> , не ставлено питання про міру доцільности саме даного критерій або його поєднання з іншими критеріями в тій чи тій пропорції <g/> .
doc#41 На жаль <g/> , вищезазначений ( <g/> чи не зазначений <g/> ) критик виявив цим тільки те <g/> , що він може добрий патріот <g/> , але поняття не має про історію літератури <g/> .
doc#47 А поза тим із « <g/> народом <g/> » вона зустрілася вже в Ашаффенбурзі та в Міннеаполісі <g/> , він тепер звався еміграцією <g/> , і <g/> , позичаючи перо в Данте й Тої <g/> , устами Єронима <g/> , вона ( <g/> чи то пак Єроним <g/> ) визнала його за вартого знищення <g/> : </p><p> Пошли чуму <g/> !
doc#81 <p> Решта курсу — для аматорів точности й статистики <g/> , скажім <g/> , 88 осіб з 90 — були різної обдарованости <g/> , різної глибини життєсприймання <g/> , але всі вони були « <g/> нормальні <g/> » в тому сенсі <g/> , що жили з добою <g/> , не вириваючися назад <g/> , як Григорій Тютюнник <g/> , ані вперед ( <g/> чи вбік <g/> ?
doc#72 Ні того <g/> , ні того не існувало для української мови <g/> , яка тільки но відірвалася ( <g/> чи перебувала в стадії відриву <g/> ) од сільських мовних першоджерел <g/> .
doc#30 Бо коли хто відписує лист на лист <g/> , то це він ( <g/> чи вона <g/> ) чемний і дисциплінований <g/> , але коли хто пише два листи на один <g/> , то це він/вона — справжня людина <g/> , а це буває рідко <g/> .