Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Так <g/> , за місцем у списку незаперечно виявилося між іншим <g/> , що заслуженим серед них був Мусій Абрамович Файбишенко <g/> , Муся <g/> , сусіда Н. через вулицю <g/> .
doc#1 Вірш побудований таким чином <g/> , що ритм постійно збивається через павзи посеред рядка <g/> , через розрив фрази віршем <g/> .
doc#2 До того ж <g/> , якщо психологічно людина перших поезій Лятуринської в найкращому випадку показує тільки одну сторону свого історичного взірця <g/> , то поетично вона живе в своєму світі <g/> , далекому від сучасного <g/> , і <g/> , через далекість <g/> , ми охоче погоджуємося приписати її печерній чи княжій добі <g/> , так само <g/> , як ми це робимо з « <g/> Весною священною <g/> » Стравинського в музиці чи зловісним кольоритом картин Реріха <g/> . </p>
doc#4 Тому ми знаходимо в її поезіях портрети сучасників — бачимо Олену Телігу ( <g/> « <g/> Лист <g/> » <g/> ) <g/> , Євгена Маланюка ( <g/> « <g/> Ліричний спогад <g/> » <g/> ) <g/> , Оксану Лятуринську ( <g/> « <g/> Півонії <g/> » <g/> ) <g/> , Маємо також образ через коротку цитату з їхніх творів <g/> .
doc#5 <p> </doc> </p><p> « <g/> Невеличка драма <g/> » <g/> , другий і останній роман Валеріяна Підмогильного <g/> , побачив світ у формі книжки тепер <g/> , через 27 років після публікації в київському « <g/> Житті й революції <g/> » <g/> , в 1930 році <g/> .
doc#6 Воно може бути спокійне <g/> , блакитне <g/> , але далеко частіше воно вибухає лявою потужного й загрозливого світла — як полярне сяйво ( <g/> “ <g/> Мерехтіння звужується навколо святощів дня <g/> ” <g/> ) <g/> , як блискавка <g/> , що роздирає хмару ( <g/> “ <g/> Зрушений громом <g/> ” <g/> ) <g/> , як містичний прорив світла крізь морок хмар ( <g/> “ <g/> Бріганська Колюмбія через чорні окуляри <g/> ” <g/> , “ <g/> Тарас Шевченко <g/> , геніальний поет і добрий маляр <g/> , записав у щоденнику про свої молоді роки <g/> : “ <g/> Самому тепер не віриться <g/> , а справді так було <g/> .
doc#7 І <g/> , зрештою <g/> , — почасти через ці обставини <g/> , а почасти тому <g/> , що автор — поет — це поезія <g/> , а не колопоетичні прописи <g/> .
doc#8 Бона йшла не від обставин українського світу <g/> , де <g/> , через брак людей <g/> , кожна талановитіша людина мусить бути і швець <g/> , і жнець <g/> , і на дуду грець <g/> .
doc#9 У себе вдома <g/> , в родині тощо ми говорили <g/> , писали <g/> , думали « <g/> по-харківськи <g/> » ( <g/> офіційно це звалося по-києво-полтавськи <g/> ) <g/> , а через дорогу <g/> , в домі <g/> , наприклад <g/> , Василя Сімовича <g/> , або в книгозбірні НТШ тощо це саме роблено « <g/> по-львівськи <g/> » <g/> .
doc#10 Але він спромігся також сказати вирішальне слово в українській діалектології і в її складному питанні ґенезі української мови <g/> , дарма що опрацюванню цих проблем він зміг через обставини свого життя присвятити ледве яких п'ять років <g/> .
doc#11 <p> Що аполлонівське начало найповніше реалізується переліком зупинок трамваю <g/> , — може <g/> , й сумно <g/> , але виглядає <g/> , що це намір автора <g/> , один з намірів — показати змеханізованість і збюрократизованість аполлонівського трибу в нашій сучасності <g/> , звідси йде і авторова втеча в діонісійство <g/> , через діонісійство до розчинення в ніщо <g/> . </p>
doc#12 <p> Переважна більшість позичених останніми сторіччями в українську мову слів прийшла з західньоевропейських джерел або через їх посередництво <g/> .
doc#13 <p> Пригадую <g/> , під час війни один редактор одного українського літературного журналу не хотів друкувати цього уривка через незвичний <g/> , непопулярний ритм <g/> .
doc#14 Шлях до цієї « <g/> небезпеки <g/> » лежить через усвідомлення того <g/> , що влада се —серце <g/> .
doc#15 <p> Якщо виключити навіть речення u земля мягкая як явно двоелементне і підкреслене як називне <g/> , очевидно <g/> , через недогляд <g/> , то все ж речення типу u вот на стене <g/> ; на земле показують <g/> , що <g/> , наблизившися до поняття називних речень і охопивши характеристичну рису їх значення <g/> , поставивши питання про сферу їх застосування <g/> , Кудрявський усе ж не був послідовним і не відмежував їх <g/> , приміром <g/> , від неповних речень або еквівалентів речень <g/> , захопившися тільки твердженням про можливість бездієслівних речень взагалі <g/> . </p>
doc#16 Справа тут ясна <g/> : Донцов ясно визнає <g/> , що європейську літературу він просівав через сито своєї партійницької цензури <g/> .
doc#17 <p> Так оформлена режисерськи вистава <g/> : від трагічного речитативу голосіння Стаканчихи через поступове приглушення речитативних ритмів і наростання міської « <g/> трясучки <g/> » до фіналу — трагічного співу Олі <g/> .
doc#18 <p> ПОЗА МЕЖІ МОЖЛИВОГО </p><p> Коли ми пройшли через випробування й насолоду твору <g/> , можна спробувати здати собі звіт з того <g/> , що ми прочитали <g/> . </p>
doc#19 Ганьба шляхетсько-польської і деспотично- московської державности <g/> , докори на обидва боки за історичні кривди і протести проти польської і московської зажерливости на духову самостайність українського народу <g/> , все те зробило цей твір зовсім недогодним до друку як по сей <g/> , так і но той бік кордону і через те знеохотило до належитої виправки віршу <g/> » <g/> .
doc#20 Він мало змінився <g/> , дарма що пройшов через арешт <g/> , допити й сибірське Заполяр'я. Там йому став у пригоді його другий <g/> , позалітературний фах <g/> .