Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#38 « <g/> Роль особи в історії <g/> » не заперечена до кінця <g/> , хоч <g/> , власне <g/> , вся концепція й побудова книги до цього вели <g/> .
doc#46 Зате безнастанно стояв галас про тих двох <g/> , хоч <g/> , крім імен <g/> , і про них ми знали дуже мало <g/> .
doc#80 Вони незмірно самостійніші від допіру згадуваних « <g/> переписаних <g/> » творів <g/> , хоч « <g/> Приборканий гайдамака <g/> » виразно спирається на статтю Б. Крупницького « <g/> Пилип Орлик і Сава Чалий <g/> » ( <g/> Праці Українського Історично-філософічного Товариства в Празі <g/> .
doc#22 І ми думаємо <g/> : ну <g/> , а наша черга <g/> , — завтра чи ( <g/> хоч би <g/> !
doc#100 А хоч би автор підрахував <g/> , скільки разів те слово вжите у всій творчості поета — майже нуль <g/> .
doc#85 Коли стилі зверхнього шару відмирають ( <g/> у концепції формалістів це відмирання буває наслідком автоматизації відповідних літературних засобів <g/> ; ми воліємо говорити тут про вичерпаність розвитку <g/> , яка виявляється передусім хоч би в цілковитому відмежуванні від заперечуваного стилю <g/> ) <g/> , їм на зміну нагору підносяться ті стилі <g/> , які перед тим уважалися за низькі <g/> .
doc#49 Згадаймо хоч би використання в нього символа Дніпра <g/> , прекрасно проаналізоване Єнсеном у його книжці про Шевченка <g/> . </p>
doc#51 <p> Становище ускладналоса тим <g/> , що вже існувала потужна традиція літературної мови <g/> , і було б принайменше нерозумно відкидати ті елементи її <g/> , які вже прищепилися <g/> , хоч би вони й не знаходили опертя в жадній київській чи полтавській говірці <g/> .
doc#0 <p> Чи були хоч би дні волі між двома неволями <g/> ?
doc#71 Стосовно словництва висунуто таку вимогу <g/> : “ <g/> Книжний літературний украінський язик повинен вироблюватись на грунті живого сільського язика <g/> , вигрібаючи з ёго нову термінологію <g/> , зміняючи суффікси <g/> , приставляючи їх до кореня народного язика <g/> ; він не повинен шукати нових слів в инчих славянських язиках <g/> , хоч би и в церковно-славянському <g/> , а розвиватись на основі народних украінських вимов <g/> ” [ <g/> 29 <g/> , с. 26 <g/> ] <g/> .
doc#14 А індивідуальне <g/> , хоч би й помножене на мільйони індивідів <g/> , ще не стає національним <g/> .
doc#96 берегів людність легко можна було б збільшити <g/> , одначе після війни Ісландія не прийняла ані хоч би одного <g/> , символічного ДіПі <g/> . Випадково я чув <g/> , як одна американська пані —
doc#93 ) зґвалтування Груші стражником — без доторку хоч би пальцем до неї <g/> , — якого сласно й талановито-брудно грає Р. Мікаберідзе <g/> , — річ революційна в пісновилущеному радянському театрі <g/> . </p>
doc#15 <p> І далі він наводить ще один " <g/> хороший пример <g/> " з оповідання Л. Толстого « <g/> Фальшивый купон <g/> » <g/> , який тут варт навести хоч би тому <g/> , що підкреслені в ньому Кудрявським речення великою мірою випадають з даної ним же перед цим характеристики <g/> : </p><p> Он схватился за желоб <g/> , u вот коленки его на крыше <g/> .
doc#42 <p> Поезія « <g/> Китиць часу <g/> » — явище культури вже хоч би тому <g/> , що вона байроністична доглибно <g/> , але ніколи б Байрон нічого подібного не написав <g/> .
doc#63 <p> 1922 року <g/> , коли символізм уже віджив себе й почувалася туга за новим <g/> , але ще не усвідомлено <g/> , яке ж мало бути це нове <g/> , Василь Бобинський писав у журналі <g/> , що саме репрезентував ці шукання нового <g/> , — у журналі « <g/> Митуса <g/> » <g/> : </p><p> « <g/> І майже всі вони ( <g/> може неясно ще <g/> ) відчувають ту правду <g/> , що шляхи <g/> , чи хоч би тільки стежки <g/> , якими їм іти <g/> , повинні звертатися туди <g/> , де б'ється криштальне джерело генія нашого люду <g/> .
doc#62 Порода науковців <g/> , що не вміють хоч би читати по-англійськи <g/> , переводиться <g/> , мов зубри <g/> . </p>
doc#21 А вони <g/> , хоч би як демократично вони думали <g/> , всі хотіли літератури підпорядкованої <g/> , службової <g/> , на побігеньках <g/> .
doc#33 Народницька література малювала побут <g/> , щоденні подробиці <g/> , з яких складалося життя Кайдашевих родин <g/> , і проповідувало мораль <g/> : не спокушайся чужими панами <g/> , як Василиха з « <g/> Бурлачки <g/> » <g/> , будь свідомим Зіньком під тихими вербами <g/> , хоч би яка була темна ніч довкруги <g/> .
doc#29 Тут кожне зернятко тексту <g/> , хоч би яке неповне й неточне <g/> , заслуговує на оприлюднення <g/> .