Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Саме так у поле її уваги потрапили Любченко і я — обидва літератори ( <g/> хоч і різної слави й ваги <g/> ) <g/> , обидва східняки <g/> , обидва « <g/> темні й непросвіщенні <g/> » <g/> .
doc#81 Якось <g/> , може <g/> , тому <g/> , що він говорив швидко <g/> , а рухався ще швидше <g/> , він здавався дуже тонким <g/> , хоч таким не був <g/> .
doc#53 <p> Проте свого часу експеримент О.Потебні в творенні високого стилю на фольклорних фундаментах був визначною спробою <g/> , — і його треба <g/> , нарешті <g/> , хоч і як запізнено <g/> , включити до історії української літературної мови і літератури <g/> , дарма що в свій час він не побачив світу і не дійшов до читача <g/> . </p>
doc#7 Тому я не можу проілюструвати відповідні приклади з чужих літератур цитатами і змушений обмежитися на кількох назвах <g/> , хоч і знаю <g/> , що в таких випадках читач завжди запідозрює критика <g/> , що цей останній просто хоче « <g/> свою ученість показати <g/> » <g/> .
doc#81 Ми не раз зустрічалися в ті короткі літні місяці 1933 року <g/> , і <g/> , хоч ми не вели якихось протирежимних політичних розмов <g/> , ми внутрішньо знали <g/> , що поділяємо багато культурних і літературних оцінок <g/> , як і трагічне нерозуміння того <g/> , що діялося з приїздом Постишева <g/> , самогубством <g/> , у травні <g/> , Хвильового і <g/> , в липні <g/> , Скрипника <g/> . </p>
doc#40 Як і звичайно у фразеологічних зворотах <g/> , тут не можна замінити усталені слова на інші <g/> , хоч і близькі значенням <g/> .
doc#54 Коли ж допустити поезію <g/> , хоч би в мінімальній дозі <g/> , — вона кожного разу <g/> , з неминучою й послідовною закономірністю прориває рамки пропаганди і може бути прочитана інакше <g/> .
doc#81 Мій текст був надрукований без жадних змін хоч би в одному реченні або прикладі <g/> .
doc#11 Та от біда <g/> , хоч і мала <g/> , — вона <g/> , краватка <g/> , трохи посунулася праворуч <g/> .
doc#81 Львів ішов тут <g/> , мабуть <g/> , за Віднем <g/> , хоч кінних постатей він не мав на своєму даху <g/> .
doc#82 Література <g/> , звичайно <g/> , річ широка <g/> , вона може включати в себе і географічні відомості <g/> , і історичні — як люди живуть під іншими широтами <g/> , як вони жили колись <g/> , вона може включати і повчання ( <g/> хоч <g/> , як показує досвід <g/> , частіше читачі гортають такі сторінки <g/> , не читавши <g/> , — згадаймо хоч би історіософські партії « <g/> Войны и мира <g/> » або релігійно-філософські « <g/> Братьев Карамазовых <g/> » <g/> ) <g/> , але все це для неї речі побічні і необов'язкові ( <g/> як і жадання реалізму <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 У нашому вирівняному на незаможника середовищі вона була « <g/> как гений чистой красоты <g/> » <g/> , але не природний <g/> , а плеканий <g/> , хоч плеканий на відміну від Скрипника й Чукина <g/> , не свідомо <g/> , не викликом <g/> , а тому <g/> , що така була її природа <g/> .
doc#30 <p> </doc> </p><p> 11 травня '961 </p><p> Дорога Оксано <g/> , </p><p> без пані <g/> , хоч Ви ж таки і не пан і не панна <g/> , — голуби працювали справно і листочок Ваш приспів як чудо техніки ( <g/> хоч не будьмо невдячні й гіперкритичні <g/> , я Вашу державну пошту бороню <g/> , лист з Києва йде не повільніше <g/> , а рівно так само <g/> , як з Парижу <g/> , А ТО прошу ПАНІ2 рівно 10 днів <g/> .
doc#0 І Харків був не місто <g/> , не Харків навіть <g/> , а якийсь покруч <g/> , Шаркоф звали його німці <g/> , хоч і німецьким місто це не було <g/> . </p>
doc#81 Вірші мої того часу літературної вартости не мають <g/> , хоч Петров і друкував їх у своєму журналі <g/> .
doc#65 Нарешті <g/> , на четвертому році <g/> , журнал спромігся на сенсацію в науковій пресі <g/> , хоч і не підкреслив цього досить виразно <g/> .
doc#81 Узбережні чорноморські пункти треба б було порівняти з моїм Кримом — вони були тепер наймодніші <g/> , сам Сталін їздив до Сочі <g/> , де мав « <g/> дачу <g/> » <g/> , а також хотілося впізнати краї <g/> , де поневірявся в експедиціях російського війська проти горян Олександер Бестужев-Марлінський <g/> , об'єкт моєї найдовшої <g/> , найуспішнішої і найцікавішої для мене доповіді на семінарі Марµарити Ґабель у студентські роки <g/> , хоч я і не накладав життям — я знав <g/> , що болота там висушено <g/> , малярію вигнано <g/> , і сліди горян стерто <g/> .
doc#81 І <g/> , хоч було багато розчарувань і сіризни <g/> , вони були вже тим цінні <g/> , що висловлювали те <g/> , що було моїм <g/> , але моїми вустами ще не вимовленим <g/> .
doc#47 Той <g/> , хто хотів би з цих поезій вичитати історію авторчиного дитинства чи хоч би епізоди його <g/> , жорстоко б розчарувався <g/> .
doc#57 А з другого боку <g/> , дещо видовженіші бані <g/> , ширші від тих веж <g/> , які їх тримають <g/> , а головне сама ідея церкви-фортеці провадять мою уяву до іншої доби — козацького барокко <g/> , включно з оновленою Великим Гетьманом Софією <g/> , хоч і там не знайдемо похилих стін <g/> , що ведуть зір догори і до осередку <g/> , до центральної бані <g/> , яка несе найвищий центр <g/> .