Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 “ <g/> Норми української літературної мови <g/> ” О. Синявського хоч і видані в Києві ( <g/> 1931 <g/> ) <g/> , але написані в Харкові <g/> ; з Харкова вийшла ініціятива двох колективно написаних і зредагованих Л. Булаховським детальних оглядів нової української літературної мови <g/> : “ <g/> Загальний курс української мови для вчителів-заочників <g/> ” ( <g/> 1929 <g/> ) і “ <g/> Підвищений курс української мови <g/> ” ( <g/> 1931 <g/> ) <g/> .
doc#72 З українсько-російських словників найцікавішим і найважливішим було видання перегляненого й доповненого Грінченкового “ <g/> Словаря української мови <g/> ” <g/> , над яким працювали С. Єфремов та А. Ніковський <g/> .
doc#51 ) <g/> , але і при такому обмеженні це було першорядної ваги джерело для історії української лексики і історії української мови взагалі <g/> , конечний довідник для історика <g/> .
doc#74 [ <g/> 20 <g/> ] Тепер від державних урядовців ї вимагають цілковитого переходу на українську мову <g/> , і то не пізніше 1 січня 1926 <g/> , а ті <g/> , що не можуть чи не хочуть виконати розпорядження <g/> , мають бути звільнені <g/> ; [ <g/> 21 <g/> ] не дозволяється приймати <g/> ; і на працю нікого <g/> , хто не знає української мови <g/> ; кожен <g/> , хто бажає вступити в університет <g/> , інститут або вищу школу <g/> , повинен скласти іспит з української мови <g/> .
doc#72 Лотоцький 3 <g/> , 17 <g/> , 49 <g/> ) <g/> , імовірно через недостатнє знання російської мови ( <g/> хоч Дорошенко [ <g/> 1949 <g/> , 83 <g/> ] згадує <g/> , що вони добре володіли російською <g/> , а української вживали з переконання <g/> ) <g/> .
doc#36 Також правдоподібно <g/> , що Ґе вдавався до української мови <g/> , розмовляючи з селянами <g/> , для яких викладав печі <g/> , і з тими <g/> , які працювали в нього <g/> .
doc#51 Тут е в нових закритих складах звузилося в і <g/> , а о звузилося в у <g/> , що потім переходило в ẏ або і. </p><p> Так уважне вивчення говірок привело Ганцова й Курило до перегляду всієї схеми історії української мови <g/> .
doc#72 Тут Раковський писав <g/> : </p><p> Звичайно <g/> , цим ми зовсім не думаємо “ <g/> заперечувати <g/> ” ні української мови <g/> , ні певної української національної самосвідомости <g/> , але це покищо є потенційна сила <g/> , розвиткові якої форма радянської влади не тільки не заважатиме <g/> , але <g/> , навпаки <g/> , створить для неї умови повного розквіту <g/> .
doc#10 <p> З погляду розвитку науки так само <g/> , як з погляду переємності української культури обов'язком мовознавців нашого покоління є нагадати про життя й діяльність передчасно зліквідованих <g/> .
doc#72 Ще ніколи правопис і морфологія української мови не були впорядковані так точно й детально <g/> . </p>
doc#72 Осяги української культури в ділянках літератури <g/> , театру <g/> , кіна і т.д. допомагали б зберегти українську літературну мову <g/> .
doc#72 В дійсності же в 1850-их роках з-під пера таких загальновизнаних майстрів і навіть творців новітньої української мови <g/> , як Шевченко та Куліш <g/> , рясно з'являються слова не знані в повсякденному сільському житті <g/> .
doc#25 Сучасний поділ української мови на три говіркові групи — північну <g/> , південно-західню й південно-східню — фактично даний уже в Михальчука <g/> , хоч у нього вони і виступають під іншими назвами <g/> : поліського <g/> , червоноруського ( <g/> русинського <g/> ) і українського наріччів <g/> . </p>
doc#81 Так чи так <g/> , останнім клаптиком української землі була Лемківщина в межах Генерал-Губернаторства <g/> , злиденний край без міських центрів і — як на можливість дальшого руху на захід — глухий кут <g/> .
doc#103 Котрий з варіянтів правопису сучасної української мови <g/> , до формування якого Ви також доклали чимало зусиль <g/> , найбільш прийнятний сьогодні <g/> ? </p>
doc#59 Не можна заперечувати <g/> , що філософія повісти ввібрала в себе деякі елементи екзистенціялізму <g/> , хоч правда й те <g/> , що сприйняті елементи більше стосуються до ідеї активного й трагічного гуманізму <g/> , гуманізму наперекір невиправному злу життя <g/> , ніж до ідеї антеїзму <g/> , яка <g/> , власне <g/> , в сартризмі й екзистенціялізмі не культивується і становить собою <g/> , безперечно <g/> , виплід роздумувань Косача над долею українського визвольного руху останніх десятиліть <g/> , спостережень над українськими людьми резистансу і міркувань над філософією української історії <g/> . </p>
doc#74 Кожен службовець мав скласти іспит з української мови й культури <g/> .
doc#72 Нормалізація мала відбуватися “ <g/> на базі традиції й природи української мови <g/> " <g/> , враховуючи її історію ( <g/> там таки <g/> , 95 і далі <g/> ) <g/> .
doc#47 <p> дження життя в Німеччині смерть української веселки і народження іскри <g/> ; XIV <g/> .
doc#51 Варто згадати <g/> , що йому передувала „Коротка історія української мови <g/> ” ( <g/> 1924 <g/> ) <g/> .