Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 той престол із наказу Постишева до тепер уже <g/> , виходить <g/> , другопрестольного міста Києва <g/> .
doc#1 лише проти « <g/> царів <g/> » <g/> . Але навіть для них поет уже не прагне кривавої кари <g/> . У версії від 25 травня
doc#2 ярке лоточчя <g/> , </p><p> доброт-злототкан <g/> , </p><p> коли зелень — уже не зелень <g/> , а зеленая хуртеча <g/> , коли наближення
doc#3 до — генетично « <g/> іменникового <g/> » зразка <g/> , тепер уже мішано іменниково- прикметникового <g/> , — і так
doc#4 на патос іронії <g/> , й глузу <g/> , й глуму <g/> . Щоденник уже не просто авторів <g/> , він і читачів <g/> . Також <g/> ,
doc#5 про добровільну розлуку <g/> , Славенко <g/> , її Юрчик <g/> , уже думав тільки про те <g/> , як її покинути <g/> , отже <g/> , «
doc#6 повірити в правду образу <g/> , а тоді цей глядач уже без сумнівів іде до дійсно центрального в
doc#7 ставити ще синтаксичні запитання <g/> , але поданих уже досить <g/> . Якщо читач витримав їх <g/> , то можна
doc#8 й Києві <g/> , він знайомився з українським селом уже пізніше <g/> , як науковець <g/> . Це було спільне в нього з
doc#9 чи науковим керівником не був <g/> , — формально я ж уже був і кандидатом філологічних наук <g/> , і доцентом
doc#10 основ <g/> ” одного типу на інші <g/> . </p><p> Сама тема <g/> , мабуть <g/> , уже тоді не надто цікавила Ганцова <g/> , бо він не
doc#11 комп'ютерному тексті <g/> , як армії перекладачів уже награють сто перекладів того тексту сто мовами
doc#12 , ще вище <g/> , ліс“ ( <g/> Б. Лепкий <g/> ) <g/> ; „Він перечить уже тільки так <g/> , для годиться“ (
doc#13 <p> Для високої могили <g/> , може хтось загине <g/> . </p><p> Тут уже жадний Ґумільов нічого паралельного не має <g/> .
doc#14 майстер і що <g/> , зрештою <g/> , він С£^м це добре знає <g/> , уже знає <g/> , що влада се — се р ц е <g/> . Коли ж він про це тільки
doc#15 ! " <g/> , " <g/> Вогонь <g/> ! " та ін„ але Кудрявський зумів уже тоді схопити ту особливу функцію
doc#16 Ш. <g/> ) цікавить мене <g/> » <g/> . Одначе наступну фразу він уже присвячує якраз особі автора <g/> , згадуючи <g/> , що
doc#17 хаотично настроюється <g/> . </p><p> Причина цього була <g/> , як уже говорилося – в бажанні дати вияв кожному
doc#18 . Потрете <g/> , якби Азазель тільки повторював уже сказане перед тим <g/> , поема втратила б на динаміці
doc#19 твір Мови <g/> , можливо <g/> , написаний тоді <g/> , коли він уже знав <g/> , що йому небагато лишилося жити <g/> ,