Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Зрештою <g/> , розрізнення таке й не має істотного значення <g/> , бо початок цієї історії застав Н. не в місці народження <g/> , а в славному першопрестольному місті Харкові <g/> , і то після того <g/> , як перейшов той престол із наказу Постишева до тепер уже <g/> , виходить <g/> , другопрестольного міста Києва <g/> .
doc#0 У мешканні жило дві родини <g/> , одна Сербиних <g/> , друга <g/> , як уже знаємо <g/> , Н. Цей дзвінок був до Н. ( <g/> Попередження телефоном не було і не могло бути <g/> , бо не було телефона <g/> .
doc#0 Але другу Галицький приніс уже з собою <g/> : була тоді нова постанова уряду про стипендії студентам <g/> .
doc#0 <p> Водевіль <g/> , але не такий уже веселий <g/> .
doc#0 І він <g/> , хлопчисько <g/> , пам'ятав гори <g/> , таки гори трупів <g/> , сморід <g/> , уже сморід <g/> , ще недавно живих <g/> , ледь присипаних землею <g/> .
doc#0 Більшість залізничних ліній уже не працювали <g/> .
doc#0 Добра приятелька Левченкова <g/> , за фахом лікар-окуліст <g/> , візьме Н. до своєї палати <g/> , а там Бог дасть безпечне повернення до світу живих і цілих людей <g/> , уже під новою владою <g/> .
doc#0 <p> Історія зустрічі Н. з німецькими вояками ( <g/> майстром шибеничної справи <g/> ) тут уже розказана <g/> .
doc#0 Це був уже викритий Олекса Полторацький ( <g/> vulgo Полтораврацький <g/> ) <g/> .
doc#0 Незабаром дядя Вася сповістив Н. <g/> , що Н. уже « <g/> влаштований <g/> » <g/> .
doc#0 Власне <g/> , розтрощена Німеччина чужинецьких робітників уже не потребувала <g/> , фабрики їх не жадали <g/> , і Штрасгоф мав труднощі з розміщенням нових робітників <g/> .
doc#0 Це був уже статус інтелігента на державній службі <g/> . </p>
doc#0 Останні оберти маховика <g/> , коли рушій уже мертвий <g/> ?
doc#0 ( <g/> Зрештою <g/> , український побутовий театр мав уже майже сторічну традицію виконавців ролі Стецька в « <g/> Сватанні на Гончарівці <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#0 <p> Від загальних міркувань тут уже слід повернутися до історії Н. <g/> , від Красного Лимана до Гофу <g/> .
doc#0 <p> Тут уже говорилося про Швейка й менше про Сковороду <g/> .
doc#0 <p> На запитання до Н. <g/> , уже по війні <g/> , чи він шкодує <g/> , що взяв на себе вимушене зобов'язання супрота громадянина Галицького і що не дотримався свого зобов'язання <g/> , відповідь була <g/> , що ні <g/> .
doc#1 Але навіть для них поет уже не прагне кривавої кари <g/> .
doc#1 <p> Поет уже не говорить про помсту <g/> , і хочеться йому не так помсти для « <g/> царів <g/> » <g/> , як просто не дати їм чинити зло <g/> , ув'язнивши <g/> .
doc#2 <p> Веселка загорається над світом <g/> , і чудо поступового перетворення поезії Лятуринської довершується появою повноважного і декоративного барокко <g/> , коли в дівчини на рукаві </p><p> Може <g/> , й узороччя <g/> , </p><p> кожушан-бебрян <g/> , </p><p> мов ярке лоточчя <g/> , </p><p> доброт-злототкан <g/> , </p><p> коли зелень — уже не зелень <g/> , а зеленая хуртеча <g/> , коли наближення милого на коні — це « <g/> пісня й тупоти стодзвонні сріберних підков <g/> » <g/> . </p>