Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 У ті роки таких громадян записували в чергу на телефон <g/> , але телефона не ставили <g/> .
doc#1 Можна списати гору паперу <g/> , трактуючи цю мініятюру <g/> , зібрати докупи всі мотиви Шевченкової поезії <g/> , з якими її поєднують ті чи інші алюзії <g/> , але і в кращому випадку все те буде тільки гіпотезою <g/> , тільки вірогідністю <g/> .
doc#2 Відтепер епітет-прикметник ввіходить у її поетичну техніку <g/> , а що вжито його обережно й нерясно <g/> , то тим більше випинаються ті нечисленні окреслення <g/> , що їх таки допущено <g/> . </p>
doc#3 Більшість дослідників і популяризаторів просто не помічають чи воліють не помічати еволюції наших конструкцій <g/> , мимохідь кинуть словечко про те <g/> , що вони звуть традиційно « <g/> збірними числівниками <g/> » ( <g/> хоч які ті числівники сьогодні далекі від збірности <g/> ) і на тому ставлять крапку <g/> .
doc#4 Усі ті обставини <g/> , про які тут говорилося <g/> , схиляють до думки <g/> , що ілюзія щоденникової тяглости не випадкова <g/> , що вона — наслідок певного задуму <g/> .
doc#5 Дії обох героїв зведені майже виключно до їхнього кохання <g/> , а в їхньому коханні підкреслено <g/> , що воно зовсім не індивідуальне <g/> , що так само поводяться <g/> , ті самі слова говорять <g/> , так само зідхають і так само переживають мільйони інших пар <g/> .
doc#6 На цій виставці таку значущу малість людини бачимо в “ <g/> У нас на все знайдеться виправдання <g/> ” ( <g/> ч. 7 <g/> ) <g/> , де люди відсунені на бічні пляни <g/> , хоч і які ті люди важливі ( <g/> з правого боку вони втілюють війну <g/> , з лівого— мир <g/> ) <g/> , у “ <g/> Монреальська місія в Старій Броварні <g/> ” ( <g/> ч. 27 <g/> ) <g/> .
doc#7 До цього її штовхає й уперта кампанія за консервування поезії на рівні неоклясиків <g/> , та ще й позбавлених їхньої різнообличности й штучно зведених в якусь препаровану єдину школу <g/> , — в суті речі і ті і другі хочуть <g/> , щоб наша поезія « <g/> перебивала копію солодких руських поетес <g/> » <g/> . </p>
doc#8 Ще раз ствердилося <g/> , як мало хто розумів Петрова і як мало він дбав за те <g/> , що його розуміли ті <g/> , хто його не розумів <g/> . </p>
doc#9 Згадуючи ті часи <g/> , сучасник писав <g/> : « <g/> Коло р. 1862 почалось у нас в Галичині " <g/> українство <g/> " <g/> .
doc#10 Як і майже всі культурні заходи <g/> , пороблені в ті бурхливі роки <g/> , він лишився недовершеним <g/> : вийшли томи І ( <g/> А— Ж <g/> ) <g/> , II ( <g/> 3—Н <g/> , у трьох випусках <g/> ) і III ( <g/> О—Л <g/> , у двох випусках <g/> ) <g/> .
doc#12 <p> Закінчення -ий мають з-поміж інших такі прикметники <g/> : безладний <g/> , безпорадний <g/> , величний <g/> , вірний <g/> , вічний <g/> , заможний <g/> , майстерний <g/> , народний ( <g/> і народній <g/> ) <g/> , північний <g/> , поперечний <g/> , природний <g/> , придатний <g/> , рідний <g/> , робітний <g/> , спільні ний <g/> , тогобічний <g/> , тотожний <g/> , а також усі ті прикметники на -ний <g/> , що мають ' наголос на закінченні <g/> , напр <g/> .
doc#14 І витрусити з віршів ті почуття <g/> , що грають ревними гармошками на всіляких « <g/> урочистих вічах <g/> » і « <g/> величавих пікніках <g/> » <g/> , як <g/> , пробачте <g/> , з простирадла витрушують бліх <g/> . </p>
doc#15 Говорячи про вигуки <g/> , що стоять поза реченням <g/> , " <g/> і інші вирази <g/> , що дорівнюють [ <g/> равносильные <g/> ] реченню <g/> " <g/> , про " <g/> незакінчені <g/> , недоговорені речення <g/> " <g/> , він додає <g/> : " <g/> Далі сюди належать заголовки ( <g/> книг <g/> , розділів <g/> , статтей <g/> , журналів <g/> , газет <g/> ) " <g/> , відзначаючи в примітці <g/> : " <g/> звичайно <g/> , не ті <g/> , що становлять речення <g/> " <g/> . </p>
doc#16 Вона не повинна нападати й на ті схильності <g/> , які вона визнає в собі за погані й згубні <g/> , способом прямої боротьби <g/> , вона мусить переборювати їх непрямою дією ( <g/> indirekt <g/> ) <g/> , спрямовуючи свою енергію на високоцінні завдання <g/> , які її сумління визнає за добрі й високі ( <g/> trefflich <g/> ) і які їй приступні <g/> » ( <g/> Max Scheler <g/> , « <g/> Die Stellung des Menschen im Kosmos <g/> » <g/> ) <g/> , </p><p> В побуті ці явища схоплює « <g/> Кайдашева сім'я <g/> » Ів <g/> .
doc#17 <p> І тому глибоко помиляються ті <g/> , хто докоряє Блавацькому <g/> , що він не показав вставленої Кулішем в останній редакції п'єси сцени на виробні <g/> .
doc#18 Пощо ті світові рухи <g/> , пощо змагання <g/> ?
doc#19 У ті похмурі роки терпіння й малих діл поет спромігся на гордий заклик <g/> : </p><p> Не давайтеся ж у руки </p><p> Катам України <g/> , </p><p> Не давайтеся на муки <g/> , </p><p> Бийтесь до загину <g/> . </p>
doc#20 Ми не раз зустрічалися в ті короткі літні місяці 1933 року <g/> , і хоч ми не вели політичних розмов <g/> , ми внутрішньо знали <g/> , що поділяємо багато суспільних <g/> , культурних і літературних оцінок <g/> , як і трагічне нерозуміння того <g/> , що діялося з приїздом Постишева <g/> , самогубством <g/> , у травні <g/> , Хвильового і <g/> , в липні <g/> .
doc#21 І вона воліла мати справу тільки з партіями <g/> , бо ті мали свої політичні програми на папері <g/> , і було легко їх перевірити і або схвалити або заборонити <g/> .