Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#76 Однією з найзагрозливіших новин було усвідомлення того <g/> , що <g/> , всупереч ранній індоєвропеїстиці <g/> , ми бачимо тепер історію мов узагалі <g/> , а отже <g/> , і східнослов'янських зокрема <g/> , не тільки як процеси розпаду ( <g/> візьмімо хоч би заголовки розділів у шахматовському « <g/> Введений <g/> » <g/> : « <g/> Распадение индоевропейской семьи <g/> » <g/> , « <g/> Распадение балтийско-славянской семьи <g/> » <g/> , « <g/> Распадение южновосточного славянства <g/> » <g/> , « <g/> Первое раздробление русской семьи <g/> » <g/> , а подібно і в противників концепцій Шахматова <g/> , приміром <g/> , у М. Гру шевського <g/> ) <g/> , — але і як історично зумовлені сходження <g/> , перерозподіли тощо <g/> .
doc#28 Мало не все <g/> , що маємо тепер <g/> , росте з того періоду <g/> .
doc#2 Так наче річка почалася ледь помітним струмочком і <g/> , підсилювана дощами <g/> , зміцнювана допливами <g/> , ширшала й ширшала <g/> , невпізнанною стала <g/> , а все в тому ж напрямі бігла <g/> , до того ж наперед відчутого й накресленого моря <g/> . </p>
doc#48 Тут з імпресіоністичної манери взято максимум того <g/> , що вона може дати <g/> .
doc#94 Це знає кожний <g/> , але що ж з того — про це ніхто не говорить <g/> .
doc#1 Лише після того <g/> , як учені чітко розроблять кожен період поезії Т. Шевченка і зведуть їх відмінності та суперечності до спільного знаменника <g/> , можна буде скласти повне уявлення про Т. Шевченка як поета <g/> . </p>
doc#73 Тоді виявилося <g/> , наче в моментально зробленому перекрої <g/> , багато характеристичних позитивних і неґативних рис нашого письменства <g/> , як воно сьогодні є. </p><p> Стислий огляд того <g/> , що сталося <g/> , приведе нас до кращого розуміння перспектив завтрішнього дня <g/> .
doc#49 Повна свобода від строфічних обмежень — аж до того <g/> , що є рядки <g/> , що ніби лишаються поза римами в загалом римованому вірші ( <g/> 7 <g/> , 31 <g/> , 47 <g/> ) <g/> , виразна перевага жіночих рим над чоловічими — це незаперечно веде нас до народніх дум або до їх стилізацій типу Тичининої « <g/> Думи про трьох вітрів <g/> » <g/> . </p>
doc#47 <p> Це дуже відповідальне твердження <g/> , і <g/> , перше ніж його прийняти <g/> , треба перевірити його на інших творах Лятуринської того часу <g/> , а коли воно справдиться <g/> , кинути дещо інакший погляд і на її попередню творчість <g/> . </p>
doc#67 Серденько не знає <g/> , </p><p> Де козакова доленька гуляє <g/> ; </p><p> Кінь вороненький того зажурився <g/> , </p><p> Що ще сьогодні води не напився <g/> … </p>
doc#7 Можна було б <g/> , очевидна річ <g/> , послатися і на широкі народні маси <g/> , що <g/> , навіть двічі прочитавши цей вірш <g/> , його потім того не зрозуміють <g/> .
doc#103 До того ж <g/> , є на світі ( <g/> і <g/> , сподіваюся <g/> , будуть <g/> ) критики <g/> , полемісти <g/> , історики <g/> .
doc#66 Почати треба з того мірою повторила <g/> …
doc#35 А ви ся з того миру тіште <g/> , люди <g/> » — навіть мир запроваджується наказом <g/> . </p>
doc#29 І мій спогад з того не виняток <g/> .
doc#8 Скрізь його цікавила проблема епохи і надепохального <g/> , того <g/> , що лишається для всіх епох <g/> , — він любив говорити <g/> , що історизм — у наш час пережиток <g/> , що сьогоднішня людина в своїй суті не різниться від печерної <g/> , що людина зміняє світ навколо себе <g/> , але не себе <g/> .
doc#60 Пуризм зник з української мови <g/> , більше того <g/> , певний час <g/> , якихось 15-20 років <g/> , взагалі майже не було регулювання мови <g/> , або <g/> , принаймні <g/> , не було ніякого піклування за її чистоту <g/> .
doc#91 Може <g/> , навіть більше <g/> : вона зросла проти того <g/> , що було яких ЗО років тому <g/> .
doc#32 Але далі конкретних і певних деталів таки бракує <g/> , а з того <g/> , що є <g/> , не знаємо <g/> , де дійсність <g/> , а де уява <g/> .
doc#102 Після того лише у 1990 році Ви <g/> , здається <g/> , зустрілися з ним у Києві <g/> ? </p>