This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | , як перейшов той престол із наказу Постишева до | тепер | уже <g/> , виходить <g/> , другопрестольного міста Києва |
doc#1 | ( <g/> 1857— 1859 <g/> ) <g/> , відійшов на другий плян <g/> . Але | тепер | використання фолкльорного стилю |
doc#2 | випускає — сокіл-пісню </p><p> З гаптованого рукава <g/> . </p><p> А | тепер | <g/> , коли під назвою першої збірки видано обидві |
doc#3 | до — генетично « <g/> іменникового <g/> » зразка <g/> , | тепер | уже мішано іменниково- прикметникового <g/> , — і |
doc#4 | Шевченком — моє село <g/> . </p><p> Його — це чоловікове <g/> . Ми | тепер | у родинному меш- канні-притулку <g/> . Далі йде |
doc#5 | Підмогильного <g/> , побачив світ у формі книжки | тепер | <g/> , через 27 років після публікації в київському « |
doc#6 | у щоденнику про свої молоді роки <g/> : “ <g/> Самому | тепер | не віриться <g/> , а справді так було <g/> . Я <g/> … на крилах |
doc#7 | і однозначности мови можна було б уже | тепер | звести проти поета важкі обвинувачення <g/> . Можна |
doc#8 | дію <g/> , бо вплив Петрова на українську еміграцію | тепер | був надто малий <g/> , фактично ніякий <g/> , а вже в |
doc#9 | . Тим більше <g/> , що скільки авторові відомо <g/> , | тепер | не заноситься на ґрунтовні нові студії в цій |
doc#10 | варт було б переглянути <g/> , але “ <g/> автор поглинений | тепер | іншими питаннями й предметами дослідження <g/> ” ( |
doc#11 | романи Андруховича <g/> , але й « <g/> Московшда <g/> » <g/> , і вже | тепер | « <g/> Перверсія <g/> » ( <g/> так <g/> , с <g/> , не з <g/> , ради Бога |
doc#12 | ) <g/> . Отже <g/> , коли давніше було тут о <g/> , е <g/> , ѣ <g/> , то пишемо | тепер | не и <g/> , а і <g/> , напр <g/> . <g/> : кіт ( <g/> старе <g/> : котъ <g/> ) <g/> , піч ( <g/> старе <g/> : |
doc#13 | поета <g/> , що хотів би бути епігоном <g/> . А писати | тепер | байронічні поеми <g/> ? І навіть не вносити в них |
doc#14 | , що перед нами справжній <g/> , чи не єдиний у нас | тепер | майстер і що <g/> , зрештою <g/> , він С£^м це добре знає <g/> , |
doc#15 | [ <g/> чому <g/> ? - Ю. Ш. <g/> ] <g/> . </p><p> Навівши далі загальновідомий | тепер | вірш А. Фета " <g/> Шопот <g/> , робкое дыханье <g/> … " <g/> , |
doc#16 | А. Крушельницького і М. Рудницького <g/> , який | тепер | в " <g/> Радянській Україні <g/> " так само <g/> , як напасник з |
doc#17 | » був під забороною <g/> . Удруге він побачив світ | тепер | у поставі театру під мистецьким проводом |
doc#18 | те <g/> , що проповідував Датан <g/> . Як давніше Авірон <g/> , | тепер | Датан знаходить своє друге вмотивування — не |
doc#19 | за свого життя <g/> , так лишається невідомою і | тепер | <g/> . Сучасний читач виховується на Руданському <g/> , |