Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 Можна списати гору паперу <g/> , трактуючи цю мініятюру <g/> , зібрати докупи всі мотиви Шевченкової поезії <g/> , з якими її поєднують ті чи інші алюзії <g/> , але і в кращому випадку все те буде тільки гіпотезою <g/> , тільки вірогідністю <g/> .
doc#1 Вірш обривається на найбільш значущому деталі <g/> , без жадної ясної вказівки на те <g/> , як же його розуміти <g/> . </p>
doc#2 <p> Цю традицію вірности підкреслює й те <g/> , що збірка трьох збірок дістала назву не останньої <g/> , як це зробив би <g/> , мабуть <g/> , кожний автор <g/> , а першої <g/> .
doc#3 Хоч мова ніколи не застигає в непорушності і зміни ніколи не припиняються <g/> , але те <g/> , що спостерігаємо <g/> , найчастіше — зміни лексичного і семантичного характеру <g/> .
doc#3 Більшість дослідників і популяризаторів просто не помічають чи воліють не помічати еволюції наших конструкцій <g/> , мимохідь кинуть словечко про те <g/> , що вони звуть традиційно « <g/> збірними числівниками <g/> » ( <g/> хоч які ті числівники сьогодні далекі від збірности <g/> ) і на тому ставлять крапку <g/> .
doc#4 <p> Щоб не кінчати розділ запитаннями <g/> , додам <g/> , що видива смерти як замирювана чудово вкладаються в те <g/> , що тут названо ґетеансько-рількеанським комплексом Наталі Лівицької-Холодної <g/> , а чорний лицар — тільки один з аспектів комплексу Іова <g/> .
doc#5 Він обдаровує нас семисторінковим трактатом про те <g/> , що таке життя з біологічного погляду ( <g/> горіння як метаболізм <g/> , обмін речовин <g/> ) <g/> , що таке біохемія <g/> , що таке білок і амінокислоти <g/> .
doc#6 Небо може бути не тільки загрозою <g/> , воно може справді поглинути те <g/> , чим існує людина <g/> , як от собак і санки <g/> , що ними живе інуїт ( <g/> “ <g/> Постання сузір'я Плеяд <g/> ” <g/> , ч. 16 <g/> ) <g/> , або й саму людину ( <g/> “ <g/> А тоді одного дня Том не повернувся <g/> ” — ч. 9 <g/> ) <g/> . </p>
doc#6 <p> Що більше ваги Курилик надає ідейному змістові даної картини <g/> , що загальніше те “ <g/> послання <g/> ” ( <g/> те <g/> , що в поезіях Війона звалося envoi <g/> ) <g/> , то більше він дбає за фотографічність тла <g/> .
doc#6 У своїй автобіографії він <g/> , як ми вже бачили <g/> , говорить про те <g/> , що образи його дитинства “ <g/> ставали символами в моїх сюрреалістичних творах <g/> ” ( <g/> 69 <g/> ) <g/> .
doc#6 Це те середовище <g/> , яке про багато явищ культури дізнається з періодичних видань типу “ <g/> Reader's Digest <g/> ” <g/> , і не даремно знаходимо в автобіографії Курилика одверту згадку про те <g/> , що він користався скороченнями статтів <g/> , робленими в цьому журналі ( <g/> 145 <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 І коли так судить об мові <g/> , то треба те ж саме розважити й у всьому <g/> , і хисту національного не треба розвивать <g/> , — ні музики <g/> , нічого <g/> , — нехай буде все тільки на ступні первісно- народному <g/> : значить і науки не посувать <g/> , досить того світогляду <g/> , який має наш простий чоловік <g/> !
doc#9 ) »3. Хоч і авторами <g/> , і споживачами цих видань були переважно великоукраїнці <g/> , але <g/> , обминаючи вже галицькі впливи на мову авторів <g/> , мало значення ще й те <g/> , що друк і технічна редакція цих видань були головним чином у руках галичан <g/> .
doc#9 Правда <g/> , мова ніби трохи відмінна <g/> , але се природна зміна <g/> , як і те <g/> , що з ним сталося <g/> : він той самий <g/> , що уродився під селянською стріхою <g/> , і наче не той тепер <g/> : не в селянській сорочці <g/> , не в свиті <g/> , а в " <g/> німецькому <g/> " убранню <g/> .
doc#9 То ж кинемо погляд на те <g/> , чи використовуються в творах М. Коцюбинського галицькі мовні елементи і як саме <g/> .
doc#9 Не говорімо про те <g/> , що досить багато українців у вояцькій шинелі побувало в Галичині під час її окупації російським військом і чуло на місці галичан <g/> , не говорімо про полонених галичан у Росії і великоукраїнців у Галичині <g/> , — бо при цих зустрічах рідко був наявний момент імпонування галицьких мовних особливостей <g/> , а без нього і позичення їх не могли відбуватися скільки-небудь помітно <g/> .
doc#9 Та ж не те саме штучний і робляний <g/> , попит і запит <g/> , злочинець і лиходій <g/> , брудний і нечистий <g/> , образа і кривда <g/> .
doc#9 <p> Бракує українських слів І. Нечую-Левицькому і тоді <g/> , коли треба відтворити абстрактні поняття <g/> , особливо ті <g/> , що пов'язані з новітнім культурним життям <g/> , і тут він теж раз у раз змушений удаватися до російської мови як джерела <g/> , звідки можна надолужити те <g/> , чого бракує в його індивідуальній мові ( <g/> але не тогочасній українській літературній мові <g/> ) <g/> .
doc#9 Важливіше підкреслити те <g/> , що принцип — назвімо це — відокремленої дводіялектності <g/> , на якому базується зокрема хорватський варіянт сербохорватської літературної мови <g/> , актуальний і в наш час <g/> .
doc#10 Тому скарги на те <g/> , що українські мовознавці не створили синонімічного словника <g/> , не зовсім слушні <g/> .