Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Але Н. наполягав <g/> , що ці погляди були достеменно такі <g/> , як належало чесним радянським людям <g/> , і слідчі не наполягали на своїх запитаннях-припущеннях <g/> .
doc#1 Мініятюри Т. Шевченка — такі <g/> , як цитовані тут <g/> , — це поезія для Шевченкових читачів <g/> .
doc#4 Бачимо порозкидані тут і там деталі щоденного побуту — кухня і варення <g/> , сусіди й вулиця перед вікном <g/> , нахил чоловіка до рибальства й до малювання жуків і риб ( <g/> « <g/> Над твоєю труною <g/> » <g/> ) <g/> , часом такі приватні <g/> , що не піддаються коментареві сторонньої людини <g/> , як от у вірші <g/> , присвяченому <g/> , мабуть <g/> , Олені Телізі ( <g/> Ол <g/> .
doc#6 Одна з них — це позірна вірність баченому <g/> , чи то будуть деталі побуту <g/> , такі звичні для кожного <g/> , чи точність у відтворенні пейзажу <g/> , при чому не завжди <g/> , але часто вони обидві включені в простий <g/> , але дотепний сюжет <g/> , невигадливу “ <g/> історію <g/> ” <g/> , так що малярство тут <g/> , як у голландських жанристів 17 сторіччя <g/> , не розриває зв'язку з літературою <g/> .
doc#8 Потім він ском- біновував такі написані картки в цілість <g/> .
doc#9 Але були й спроби практично здійснити такі впливи <g/> .
doc#10 Ніби відчувши хиткість цього критерію <g/> , Ганцов як можливість пропонує спертися ще й на інші критерії <g/> , і то такі <g/> , що більше стояли б у зв'язку з його загальним підходом —критерії акцентологічні <g/> : довгість а в перед наголошеному складі <g/> , якщо в наголошеному складі є голосний високого піднесення <g/> , наявність чи відсутність дифтонгів на місці акутового й новоакутового о ( <g/> 16 <g/> , 268—269 <g/> ) <g/> , — але <g/> , кинувши цю пропозицію <g/> , Ганцов фактично її не використовує <g/> . </p>
doc#11 В Америці люблять пов'язувати на шию такі рушники <g/> .
doc#12 Зокрема тут чинні такі правила <g/> : </p><p> 1. В ненаголошеному становищі пишеться та сама літера <g/> , що в наголошеному <g/> , напр <g/> .
doc#15 Нарешті <g/> , навіть у літературі ми зустрічаємо такі речення <g/> , де тяжко було б щонебудь дорозумівати [ <g/> подразумовать <g/> ] <g/> , але їм тим не менше <g/> , тяжко відмовити права називатися реченням [ <g/> чому <g/> ?
doc#16 От « <g/> Радянська Україна <g/> » в числі з 27.11.47 обурюється <g/> , що « <g/> аж до останнього часу членами Спілки письменників перебували такі запеклі буржуазні націоналісти <g/> , як П. Карманський <g/> , М. Рудницький <g/> » <g/> .
doc#18 Не раз уже в розмовах з нею він закидав такі слова <g/> , що вона не то дивувалася <g/> , не то жахалася його <g/> .
doc#19 Три роки судовим слідчим <g/> , сім років мировим суддею <g/> , а потім <g/> , за здогадом Миколи Зерова <g/> , головою з'їзду мирових суддів — такі скупі й не наповнені живим змістом тички офіційно-урядовської біографії Василя Мови <g/> .
doc#22 Представники зла у п'єсі Жіроду такі ж довірливі <g/> , як вовк у казці про Червону Шапочку <g/> , і <g/> , не вагаючись <g/> , йдуть у пастку <g/> , наготовану їм графинею <g/> .
doc#24 А коли йому такі трапляються <g/> , то комізм він пом'якшує лагідною іронією ( <g/> « <g/> Пантоміма <g/> » <g/> ) <g/> , а трагізм — підкресленням його звичайности ( <g/> « <g/> Мелодрама <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#25 З тих же причин він багато праці як редактор і порадник вклав анонімово в такі видання <g/> , як “ <g/> Українська граматика <g/> ” <g/> , “ <g/> Російсько-український словар <g/> ” Є.Тимченка <g/> , “ <g/> Український словар <g/> ” Б.Грінченка <g/> , брав жваву участь в організації київського археологічного з'їзду <g/> , Українського наукового товариства в Києві <g/> , у редагуванні “ <g/> Киевской старины <g/> ” <g/> , Записок Українського наукового товариства в Києві <g/> , а пізніше “ <g/> України <g/> ” <g/> . </p>
doc#26 Це такі слова <g/> , як пороги <g/> , чайка <g/> , скиглить ( <g/> про чайку <g/> ; у Квітки тільки про собаку <g/> , у зовсім відмінній тональності <g/> ) <g/> , могили ( <g/> у Квітки лише раз і в архівних матеріялах <g/> , яких Шевченко не міг знати <g/> ) <g/> , буйний ( <g/> про вітер <g/> ) <g/> , тирса <g/> , гетьмани ( <g/> множина <g/> ) <g/> , дума ( <g/> у Квітки лише раз <g/> , коли мова про поезії Шевченка <g/> !
doc#27 Не знаємо <g/> , чи писав він такі листи українською мовою <g/> ) ' <g/> .
doc#28 І такі й справді епітети Драй-Хмари <g/> .
doc#29 <p> Курбас <g/> , Куліш <g/> , Хвильовий — такі різні й такі духовно споріднені <g/> .