Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#90 Причина цього ясна <g/> : автора не так цікавлять окремі персонажі <g/> , як колективний образ — образ батальйону як цілости <g/> .
doc#97 Бо понад двадцять років він працює над біографією Шевченка <g/> , зокрема від часу його вивезення з Петербургу <g/> , 1847 <g/> , до часу вивезення з Оренбургу <g/> , 1850. Про цей короткий період Шевченкового життя він опублікував кілька книжок <g/> , не один нарис-статтю <g/> , зокрема в « <g/> Шевченківському словнику <g/> » <g/> , 1976. Користаюся з нагоди появи його тритомника тепер <g/> , « <g/> Быль о Тарасе <g/> » <g/> , таки Оренбург <g/> , 1993 <g/> , щоб упровадити нашого читача в Большаковську працю і <g/> , в міру можливости <g/> , поставити деякі крапки над кількома <g/> , навіть багатьма <g/> , і. </p><p> « <g/> Бувальщина <g/> » <g/> , так зватиму Большаковську « <g/> Быль <g/> » <g/> , вся про аральсько-оренбурзькі роки життя Шевченкового <g/> .
doc#80 Для всіх цих творів <g/> , так само як для давнішого циклу повістей про Костомарова <g/> , Куліша й Марка Вовчка <g/> , характеристична залежність від писаних джерел <g/> , — чи це будуть документи й листи <g/> , як у випадку творів з українською тематикою <g/> , чи опубліковані біографії осіб <g/> , узятих у головні герої <g/> .
doc#56 І так пам'ять про українськість западеться <g/> , — і всі « <g/> славянские ручьи сольются в русском море <g/> » <g/> .
doc#84 Яке поводиться так <g/> , як той <g/> , хто <g/> , наступивши на граблі <g/> , дістає по лобі і кричить спересердя <g/> : « <g/> Ах <g/> , прокляті граблі <g/> !
doc#43 Так чи так — це ствердження Божого і людського начала <g/> , ствердження неможливости редукувати явища навіть зримого світу до кількісних переходів єдиної субстанції і <g/> , нарешті <g/> , ствердження вищого незримого світу <g/> . </p>
doc#9 <p> Буває так <g/> , що дослідник шукає для себе теми <g/> , але тут тема шукала дослідника <g/> .
doc#38 <p> І так тепер книга Чижевського стає першою нашою ненародницькою і проти народницькою історією літератури <g/> , підсумком <g/> , викликом і маяком на шляху <g/> . </p>
doc#85 Від симультанности й многофігурности мистецтво переходить до <g/> , сказати б так <g/> , моментности й портретносте <g/> , від умовносте маси до вирізьблености одиниці <g/> , від гротеску і орнаментальности до своєрідної <g/> , як сказали б ми <g/> , фотографічносте й лінеарносте <g/> .
doc#24 І як твори Данте й Гете <g/> , так і « <g/> Вертеп <g/> » потребує спеціяльного коментаря <g/> , припускає дуже різні й різно спрямовані тлумачення <g/> .
doc#6 Воно може бути спокійне <g/> , блакитне <g/> , але далеко частіше воно вибухає лявою потужного й загрозливого світла — як полярне сяйво ( <g/> “ <g/> Мерехтіння звужується навколо святощів дня <g/> ” <g/> ) <g/> , як блискавка <g/> , що роздирає хмару ( <g/> “ <g/> Зрушений громом <g/> ” <g/> ) <g/> , як містичний прорив світла крізь морок хмар ( <g/> “ <g/> Бріганська Колюмбія через чорні окуляри <g/> ” <g/> , “ <g/> Тарас Шевченко <g/> , геніальний поет і добрий маляр <g/> , записав у щоденнику про свої молоді роки <g/> : “ <g/> Самому тепер не віриться <g/> , а справді так було <g/> .
doc#44 Але так чи так <g/> , одне ясно — те <g/> , про що писав Юрій Шерех свого часу <g/> , — не було мертве і не було суто еміграційне <g/> .
doc#83 була суто церковна <g/> . Культура була при церкві <g/> , і церква означала культуру <g/> . </p><p> Поки так було і в Росії <g/> , українська культура була в наступі <g/> . Ми бачили <g/> , що
doc#79 Він зруйнує всі форми життя в ім'я – так <g/> , в ім'я нової <g/> , оновленої людини <g/> , в ім'я справжньої реформи людини зсередини <g/> , а вона <g/> , ця реформа людини <g/> , принесе й реформу людського суспільства <g/> . </p>
doc#3 Замість конфіґурації типу п'ять голубів — п'яти голубів ( <g/> родовий <g/> ) — п'яти голубів ( <g/> давальний <g/> ) перенесено структуру три голуби — трьох голубів—трьом голубам і т. д. <g/> , так що витворилася проміжна парадигма п'ять голубів — п'яти голубів ( <g/> родовий + у новій системі <g/> , радше родовий <g/> ) — п'яти голубам ( <g/> узгодження <g/> ) <g/> , що не могло не зробити загальну картину ще більш плутаною й внутрішньо суперечливішою <g/> . </p>
doc#94 В усіх формах <g/> , що з них назву тільки деякі <g/> : сувора й прискіплива цензура <g/> , найменше потрійна — авторська <g/> , редакторська <g/> , власне цензорська <g/> ; газетні й журнальні рецензії як ще один щабель цензурування <g/> ; книжка <g/> , що якось проскочила між Сціллами й Харібдами внутрішньовидавничих церберів <g/> , стає жертвою нападу ззовні і таки опиняється в небутті <g/> ; наклад знищується <g/> , лічені примірники опиняються під сімома замками в так званих закритих спецфондах <g/> ; на кордонах установлюються непрохідні бар'єри для видань <g/> , що побачили світ поза кордонами Країни дозрілого соціялізму <g/> ; в'язням тюрем і таборів вихоплюють перо з рук <g/> , а коли якомусь пощастить таки дістатися з пером до паперу <g/> , новопосталі рукописи конфіскуються і влягають знищенню <g/> .
doc#86 До популярности імени Хвильового далеко більше спричинилися напади на нього з довгими витягами з його творів у погромних статтях Хвилі <g/> , Гірчака і більших вождів партії ( <g/> так що <g/> , може <g/> , якоюсь мірою їм і вдячність в історичній перспективі мала б належати <g/> !
doc#99 Так чи так <g/> , сьогодні вони хочуть лише до пекла <g/> . </p>
doc#95 І <g/> , нарешті <g/> , був ще мотив корисности — кожний з еміграції їде до Львова <g/> , Україна <g/> , так виглядає <g/> , існує на осі Львів — Київ <g/> .
doc#15 Одначе ледве чи це так <g/> .