Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#56 <p> Чи треба розшифровувати <g/> , що грамотні дяки — це ще і Драгоманів <g/> , і Донцов <g/> , і Ленін <g/> , і Гітлер — і так далі <g/> ?
doc#55 Досі правопис наш був щодо своїх провідних формулювань методологічного характеру мішаним <g/> , найчастіше поєднуючи фонематичний принцип з морфофонематичним ( <g/> так пишемо <g/> , приміром <g/> , шИрокий <g/> , але шЕршавий <g/> , хоч фонетична реалізація першого голосного в цих двох словах сливе ідентична <g/> ) <g/> .
doc#35 В поезії так само — емблематична поезія йому за малими винятками чужа й далека <g/> ; суто формальних кунстштюків ( <g/> раки <g/> , чаші і т. п. <g/> ) він майже не знає <g/> .
doc#90 Причина цього ясна <g/> : автора не так цікавлять окремі персонажі <g/> , як колективний образ — образ батальйону як цілости <g/> .
doc#43 <p> Як логіка появи героїв <g/> , так і організація часу й простору <g/> , так і організація сюжету з небувалим накопиченням кримінальних історій <g/> , — все це виступає у власній системі і у власній послідовності <g/> .
doc#24 Як там твір розпадається на епізоди <g/> , що з єднані один з одним не так формальною послідовністю <g/> , як послідовністю своїх впливів на душу « <g/> я <g/> » <g/> , — так само і тут <g/> .
doc#36 24 лютого Ґе пише Толстому <g/> : « <g/> І дня не минає <g/> , щоб я не думав з вами <g/> » ( <g/> так <g/> , не стільки про вас <g/> , як з вами <g/> ) <g/> .
doc#49 <p> Ще може більшу ролю відіграє струмінь так само тонко поданих аналогій і асоціяцій євангельських <g/> .
doc#9 І далі <g/> : « <g/> Під час <g/> , коли на Україні рідко язик українсько-руський є розговорним між тамошною інтелігенцією <g/> , то в Галичині говорять ним як в простій хаті <g/> , так і в найелегантніших і найвищих сальонах <g/> »1. </p><p> Все це були незаперечні факти <g/> , не позначатися на розвитку мови вони не могли <g/> , впливи Галичини на загальноукраїнську літературну мову вони робили дійовими — і тому автор мав цілковиту рацію <g/> , роблячи в своїй статті такий висновок <g/> : « <g/> Як ми учимося зі словарем в руці деяких слів українських <g/> , так най ЗБОЛЯТЬ і українці вийти поза свою тісну межу і навчитись трохи і від нас <g/> .
doc#55 <p> Ці два призабуті або занедбані критерії коротко можна схарактеризувати так <g/> : </p><p> 2.6.Збереження ( <g/> обережне консервування <g/> ) підсистем мови <g/> , таких як фонологічна <g/> , морфологічна <g/> , синтаксична тощо <g/> , взятих у їхній динаміці <g/> , себто спираючися не лише на те <g/> , що є сьогодні <g/> , але й — і передусім — виявляючи розвиткові тенденції і встановлюючи правила <g/> , які не суперечать таким тенденціям <g/> , але відкидаючи ті правила <g/> , які даним тенденціям суперечать <g/> . </p>
doc#58 Річ бо в тім <g/> , що інші герої — позитивні борці за Україну <g/> , а Олекса — опортуніст <g/> , моя-хата-з-крайник <g/> , і так йому й треба <g/> . </p>
doc#40 : « <g/> Питає родина <g/> : — Ти чо' ( <g/> = чоо = чого <g/> ) так змарнів <g/> ?
doc#18 Тільки так можна вберегти Боже послання <g/> , інакше його підхопить інша нація <g/> , першою добіжить мети <g/> , — і Господь передасть їй царський вінець і безмір слави <g/> . </p>
doc#81 Я все це бачив <g/> , я знав <g/> , що так стається <g/> , але я не сприймав цього плину сучасного від минулого <g/> , не замислювався над неповоротністю земного <g/> .
doc#81 Він виглядав тоді достеменно так <g/> , як я потім побачив Ранµун під його буддистсько-комуністичним диктаторським режимом <g/> : будинки <g/> , що втратили колір <g/> , висаджені двері <g/> , вибиті шибки <g/> , крамниці не тільки закриті <g/> , а навіть позабивані дошками впоперек вікон і дверей <g/> .
doc#81 І так було й при дальших зустрічах <g/> , коли він говорив зі мною <g/> , як із старим знайомим <g/> , якому не треба нічого пояснювати <g/> , бо він усе розуміє <g/> .
doc#72 Українська мова була усунена з вищих сфер громадського життя <g/> : нею не вели поважних дискусій <g/> , не писали творів <g/> , що відбивали б найновіші напрями в літературі <g/> , не користувалися в науці <g/> , так само як не провадили навчання в школах <g/> , ні в початкових <g/> , ні у вищих <g/> .
doc#55 « <g/> Йоґанна <g/> , жінка Хусова <g/> » <g/> , 1909 <g/> , VIII <g/> , 56 <g/> ) <g/> , але не так УП 19 і УП 60 ( <g/> хоч між прикладами Рим не подано <g/> ) <g/> .
doc#31 » — і переходить до висновку про те <g/> , що « <g/> необхідно утворити при редакціях журналів і газет контрольні секції з людей ідеологічно витриманих <g/> , цілком розуміючих вимоги щодо пролетарської творчости <g/> , які б контролювали б [ <g/> так <g/> !
doc#36 Не так у Шевченка <g/> .