Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#76 у Мстиславовій грамоті 1130 р. опозицію двох п <g/> : игоумене <g/> , але донєлі> <g/> . </p>
doc#71 Цю різницю годі пояснити лише політичними чинниками <g/> , бо серед збережених текстів західноукраїнських грамот декотрі датуються ще 1341 р. <g/> , тобто передують польській інвазії 1349–1352 рр <g/> .
doc#35 Особливо їм не подобалося його висловлення про селян у листі з 1663 р. <g/> : « <g/> Свої вони <g/> , селяни <g/> , не один раз і потрібні <g/> , ви власник <g/> , а не воїн <g/> ; <g/> …
doc#80 Пробувши понад 11 років в Салоніках <g/> , він в початках 1734 р. отримав від турецького уряду дозвіл переїхати до Бендер або Каушан <g/> » <g/> . </p>
doc#78 <p> Становище це яскраво відбилося в виданому 1786 р. описі Чернігівського намісництва Oп <g/> .
doc#92 Ч. 20 <g/> , 4 лютого 1942 ( <g/> Про альманах « <g/> Ластівка <g/> » 1841 р. <g/> ) <g/> . </p>
doc#26 За всіма ознаками <g/> , написано її 1841 р. Але ювілеї визначаються людьми <g/> .
doc#1 <p> Після вимушеної шестирічної мовчанки протягом заслання Т. Шевченко почав із того <g/> , що ґрунтовно переглянув свою « <g/> Москалеву криницю <g/> » ( <g/> перший варіянт з'явився 1847-го <g/> , другий — 1857-го р. <g/> ) <g/> .
doc#53 Причину цього слід шукати насамперед у заборонах наукових публікацій українською мовою <g/> , — так званий Валуєвський указ 1863 р. майже збігся в часі з початком наукових публікацій Потебні <g/> , а за ним ішов так званий Емський указ Олександра II 1876 р. </p><p> Але це була не єдина причина відмови від української мови як мови науки <g/> , і можна думати <g/> , що якби навіть цих указів не було <g/> , Потебня-науковець виступав би російською мовою <g/> , як це було в його першій книзі « <g/> Мысль и язык <g/> » <g/> , що вийшла ще перед забороною українських наукових видань у 1862 р. Уся освіта <g/> , від початкової школи до університету <g/> , всі наукові видання були тоді російськомовні <g/> .
doc#62 <p> Знаходячи себе раз по раз у трясовині примітивізму <g/> , Драгоманов 1889 р. з одчаєм у голосі повторює паки і паки <g/> : " <g/> …
doc#8 <p> </doc> </p><p> Віктор Петров <g/> , він же Віктор Бер <g/> , він же В. Домонтович ( <g/> але не « <g/> Віктор <g/> » <g/> , — він завжди протестував <g/> , коли Домонтовича називали Віктором <g/> , він казав <g/> : Домонто- вич — просто В. <g/> ) <g/> , народився 10 жовтня 1894 р. і зник 18 квітня 1949 р. Було це на римо-католицький Великдень <g/> .
doc#51 Досить згадати <g/> , що перша історія російської літературної мови ( <g/> Є. Будде <g/> ) вийшла 1908 р. <g/> , тоді як „Очерк литературной истории малорусского наречия в 17 и 18 вв <g/> .
doc#25 <p> 2.“ <g/> Открытое письмо к А.Н.Пыпину <g/> ” <g/> , — написане 1886 року <g/> , видане окремою брошурою в Києві 1909 р. Це перша з написаних Михальчуком трьох оборон прав української мови <g/> , як і всі три <g/> , назовні публіцистичного характеру <g/> .
doc#45 212 Видання 1913 р. Про “ <g/> окуляри <g/> » розповідає Харцієв <g/> , 1892 <g/> , 123 <g/> : про ототожнення посередности з дурнем є в мемуарах Овсянико-Куликовського ( <g/> 1923 <g/> , 171 <g/> ) <g/> .
doc#41 Опис Києва в 1917 р. переривається узагальненням <g/> : « <g/> Імперія агонізувала <g/> » <g/> .
doc#66 Можна було виправдати Юду <g/> , уздрівши в творі передбачення трагедії 1917 р. <g/> , коли народ хотів конкретних матеріяльно-державницьких досягнень <g/> , вітаючи Месію криками « <g/> Осанна <g/> » <g/> , а Месія — провід <g/> , сповнений ідеї жертвенности <g/> , шукав далеких ідеалів <g/> , федерації народів <g/> , занурився в тумані теоретизування і замість хліба дав народові камінь — і народ перекинувся в чужий і ворожий табір <g/> .
doc#55 Це малі метелики під маркою новопосталої Академії Наук — 17 травня 1919 р. ( <g/> перевидання 12 липня і 29 листопада 1920 р. <g/> ) <g/> , але подробиці складання й затвердження їх потребували б докладнішого вивчення і з'ясування <g/> , які особи стояли за офіційними посиланнями на Академію <g/> , зокрема <g/> , яка була роля Ів <g/> .
doc#15 <p> Перші два видання « <g/> Русского синтаксиса в научном освещении <g/> » ( <g/> 1914 і 1920 р. <g/> ) Пєшковського <g/> , як уже відзначено <g/> , не знають ні поняття називного речення <g/> , ні прикладів на нього <g/> , обмежуючися на тому ж прикладі ребенок <g/> !
doc#31 Так звана « <g/> українізація <g/> » <g/> , себто в ширшому сенсі настанова на розвиток незалежної української культури <g/> , була формально проголошена сьомим з'їздом КП ( <g/> б <g/> ) У в квітні 1923 р. <g/> , а активно почала здійснюватися від квітневого пленуму ЦК партії 1925 р. З самого початку вона заходила в гостру суперечність з централізаційною політикою Росії і з прагненнями російських і проросійських шовіністичних прошарків в українських містах <g/> .
doc#24 Перед 1923 р. ще вкладалися в береги розгойдані хвилі політичної бурі <g/> , що найбільшого розшалу дійшла була 1918—1919 рр <g/> .