Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Це просто <g/> , у коло- фронтовому місті люди не ходять один до одного в гості <g/> .
doc#1 У пляні ж емоцій така контрастивність вибиває читача з рівноваги <g/> , нервує <g/> , змушує сприймати те <g/> , що він читає <g/> , не просто як ще один літературний твір <g/> , бо для поета це теж не просто ще один літературний твір <g/> , а крик болю <g/> , зойк оголених нервів <g/> . </p>
doc#2 І тому так просто і логічно включаються тут мотиви сирітки <g/> , що втратила матір <g/> , Вітряниці <g/> , що оплакує всіх мертвих <g/> , і - чудо поєднання особистого з універсальним — тут ще з'являється і зовсім не дисгармонує вірш « <g/> На труну Ольжичеві <g/> » <g/> , і за ним так само логічно йдуть вірші про частування мертвих членів роду в передріздвяну пору <g/> , і далі завершення кола - похоронно-народжувальне сумно-радісне свято зимового сонцевороту <g/> . </p>
doc#3 Більшість дослідників і популяризаторів просто не помічають чи воліють не помічати еволюції наших конструкцій <g/> , мимохідь кинуть словечко про те <g/> , що вони звуть традиційно « <g/> збірними числівниками <g/> » ( <g/> хоч які ті числівники сьогодні далекі від збірности <g/> ) і на тому ставлять крапку <g/> .
doc#4 Думається <g/> , що мова тут не про те просто <g/> , що одні вірші написані раніше <g/> , а інші пізніше <g/> , це була б істина самоочевидна <g/> .
doc#5 <p> Проблема кохання розв'язується просто <g/> : « <g/> З цими дурницями треба кінчати руба <g/> .
doc#6 У дійсності тут у Курилика поєднуються елементи символізму й метафізики з елементами проповідницькими <g/> , а подекуди й просто пропаґандивними <g/> .
doc#7 Одначе і це був засіб більше зовнішній <g/> , бо поза тим усе лишалося « <g/> нормальним <g/> » <g/> , і фактично читач просто змушений був « <g/> в умі <g/> » розставляти відсутні розділові знаки <g/> , ремствуючи на автора <g/> , що той переклав на нього цю працю <g/> . </p>
doc#8 <p> </doc> </p><p> Віктор Петров <g/> , він же Віктор Бер <g/> , він же В. Домонтович ( <g/> але не « <g/> Віктор <g/> » <g/> , — він завжди протестував <g/> , коли Домонтовича називали Віктором <g/> , він казав <g/> : Домонто- вич — просто В. <g/> ) <g/> , народився 10 жовтня 1894 р. і зник 18 квітня 1949 р. Було це на римо-католицький Великдень <g/> .
doc#9 При цьому це були не просто місцеві діалектні риси <g/> , а й інакша традиція літературної мови <g/> , зокрема плеканої в пресі <g/> , літературі <g/> , школі <g/> , мові інтелігенції на щодень <g/> . </p>
doc#10 Наприклад <g/> , уся характеристика відміни іменників у нього — просто “ <g/> вплив основ <g/> ” одного типу на інші <g/> . </p>
doc#11 Свою « <g/> Повільність <g/> » ( <g/> 1995 <g/> ) Кундера написав просто по-французьки <g/> , а до мене вона втрапила менше <g/> , ніж за рік <g/> , в англійському перекладі <g/> . </p>
doc#12 <p> є <g/> ) Заперечна частка не з дієсловами пишеться нарізно <g/> , крім тих дієслів <g/> , які без неї не вживаються або яким вона надає іншого значення ( <g/> а не просто заперечує <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#13 Сам Байрон <g/> , як відомо <g/> , уникав показувати ці причини <g/> , він збував їх натяками <g/> , туманними згадками <g/> , просто мовчанням <g/> .
doc#14 Не в Парижі і не в хуртовиною завіяних санях Шопенового вальсу <g/> , — а радше в — я мушу сказати в царстві поезії <g/> , я волів би сказати просто — в поезії <g/> . </p>
doc#15 комплекс уявлень просто ніби не " <g/> встиг <g/> " розкластися <g/> , і пропонує розглядати подібні вислови як близькі до еквівалентів речень <g/> . </p>
doc#16 Але чи не розраховує він просто на наївного читача <g/> , якого можна задурити <g/> , на читача <g/> , сказати б <g/> , не з « <g/> еліти <g/> » <g/> , а з « <g/> гречкосіїв <g/> » <g/> ? </p>
doc#17 П'єса стала великою мірою історичною <g/> , а де в чому просто застаріла <g/> .
doc#18 Вони ніби беруть читача просто до моавських пустель <g/> .
doc#19 Земляк тут означає не просто територіяльний зв'язок <g/> ; земляк — це член національної спільноти <g/> , що живе її ідеалами <g/> , що в здійсненні їх убачає мету свого життя <g/> .