Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 До Харкова поранених не везли <g/> , вони гинули далі на захід <g/> , тільки хвилі цивільних утікачів <g/> , особливо євреїв <g/> , безглуздих у своїх хутрах у липневі спеки <g/> , приносили до нібито мирного міста воєнну тривогу й приреченість живих <g/> . </p>
doc#1 Тому результат набагато поміркованіший <g/> , хоча використані засоби не менш революційні <g/> , особливо як на той час <g/> .
doc#2 Осьмачка ідеалізує обрядовий стиль згаслого життя і в « <g/> Старшому бояринові <g/> » і особливо в « <g/> Поетові <g/> » <g/> .
doc#4 Вони відкрили мені очі особливо виразно на одну з значущих особливостей поезії Наталі Лівицької-Холодної <g/> . </p>
doc#4 У Наталі Лівицької-Холодної йдеться бо про настрої й відчуття <g/> , в Рільке <g/> , а особливо в Ґете настрої й почуття перетоплені в філософію <g/> ; у Наталі Лівицької-Холодної вони особисті й суб'єктивні <g/> , в Ґете вони включені в широке море історії людських культур <g/> .
doc#4 Комплекс мотивів і настроїв <g/> , особливо згущений у сорокових і п'ятдесятих роках <g/> , коли в житті поетки <g/> , судячи з її віршів <g/> , поставало усвідомлення розставання з молодістю <g/> , дивною й гіркою <g/> , скупаною в золотавих ранках <g/> , дзвінкою й змінною ( <g/> « <g/> На грані <g/> » <g/> ) <g/> , розставання неминучого <g/> , невідкличного й схоплюваного як незалежна від людської волі неминучість <g/> .
doc#4 Маю на увазі такі поезії <g/> , як « <g/> Ліричний спогад <g/> » ( <g/> 1971 <g/> ) <g/> , а особливо « <g/> Півонії <g/> » ( <g/> 1972 <g/> ) — незвичайно тонку стилізацію поезії Оксани Аятуринської <g/> , тим тоншу <g/> , що в кінці ледь помітним пересмиком раптом встановлюється дистанція від об'єкта стилізації <g/> .
doc#4 <p> Зведення поезії з вершини Парнасу на низини щоденного дрібного побуту проймає вибір слів <g/> , що можуть бути аж надто « <g/> непоетичними <g/> » і що « <g/> грають <g/> » особливо виразно й міцно <g/> , коли вони не єдині <g/> , а контрастують із словами <g/> , виразно « <g/> поетичними <g/> » <g/> , як от після початку — </p><p> « <g/> На городі бузина <g/> , </p><p> а в Києві дядько <g/> !
doc#4 — </p><p> ( <g/> « <g/> Жоржини <g/> » <g/> ) </p><p> віршовий рядок розбивається на нерівномірні уступи <g/> , інерція метру розсаджується спондеями <g/> , а особливо пірихіями <g/> , анакрусами й перестрибами через склад <g/> : </p><p> Та доба була неповторна <g/> , </p><p> як поезія Маланюка <g/> , </p><p> а була вона недоговорена <g/> , </p><p> наче вірш без одного рядка <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Ліричний спогад <g/> » <g/> ) </p><p> зі схемою наголосів 3 — факультативний 5/8 з можливим перестрибом на 9. </p><p> Навіть рима тут набуває індивідуального характеру — вона раз-у-раз базується на сполученні наголошеного голосного з наступним приголосним <g/> , ігноруючи всі інші сумежні звуки <g/> , а часто й межі слів <g/> , тип пам'ятаю це — пересипаються ( <g/> ай-ай <g/> ) <g/> , червень — перевернене ( <g/> ер-ер <g/> ) <g/> , величаво — Держави ( <g/> ав-ав <g/> ) <g/> ,
doc#5 Але особливо близький до « <g/> Невеличкої драми <g/> » Домонтовичів « <g/> Доктор Серафікус <g/> » <g/> , писаний одночасно <g/> , хоч опублікований уперше 1947 року <g/> .
doc#6 Як показала Морлі <g/> , його книга <g/> , особливо в другому виданні <g/> , — твір не лише документальний <g/> , а й белетристичний і <g/> , за законами бест-селерного роману <g/> , завершується happy end-ом <g/> , який не цілком відповідає дійсності <g/> .
doc#6 Для обох підходів особливо характеристична картина “ <g/> Щоб ми не каялися <g/> ” ( <g/> з переїзної виставки 1982—1984 р. <g/> ) <g/> .
doc#6 Нарешті <g/> , в Бройгеля <g/> , особливо в його сільських речах <g/> , бачимо спрощене <g/> , сумарне трактування облич ( <g/> Б'янконі зве це змалюванням узагальненої людини — “ <g/> universal <g/> , generic man <g/> ” <g/> ) <g/> , хоч воно не доходить до такої стандартности <g/> , як у Курилика <g/> .
doc#6 Усе це не показує Курилика тонким ерудитом і знавцем літератури <g/> , особливо новітньої <g/> , хоч знаємо <g/> , що в дитинстві і в ранній молодості він читав багато й жадібно <g/> . </p>
doc#6 <p> Іноді <g/> , особливо змальовуючи будинки й господарські споруди <g/> , Курилик дуже по-старомодньому ніби спершу складає рисунок <g/> , а потім його площини вкриває фарбою ( <g/> напр <g/> .
doc#6 Але важливіше те <g/> , що в деяких з них <g/> , хоч вони аж ніяк не призначалися до розмалювання стіни <g/> , застосовано технічні засоби фрески — особливо виразно в польській серії <g/> , мальованій 1977 року і виданій з передмовою 1981 року — року смерти мистця <g/> .
doc#6 Натомість деякі з них <g/> , особливо ті <g/> , що змальовують польських робітників на фізично тяжкій праці <g/> , дивовижно нагадують дещо з праць українських бойчукістів <g/> , у Хаджибейському санаторії коло Одеси й у харківському Червонозаводському театрі <g/> , особливо фрески Олександра Мизіна й Миколи Рокицького <g/> .
doc#6 Натомість деякі з них <g/> , особливо ті <g/> , що змальовують польських робітників на фізично тяжкій праці <g/> , дивовижно нагадують дещо з праць українських бойчукістів <g/> , у Хаджибейському санаторії коло Одеси й у харківському Червонозаводському театрі <g/> , особливо фрески Олександра Мизіна й Миколи Рокицького <g/> .
doc#6 Зокрема і особливо у своєму мистецтві <g/> .
doc#8 Петров був історик літератури <g/> , написавши праці про Язикова <g/> , про німецьких романтиків з Єни <g/> , про П. Куліша <g/> , про Т. Шевченка <g/> , Лесю Українку і Олеся <g/> ; фолкльорист <g/> , етнограф <g/> , що цікавився особливо найархаїчнішим у фолкльорі <g/> , але також і постанням рис нового побуту <g/> , сталими непомітними рисами змін людського побуту <g/> , власне сталою змінністю і — вічним зберіганням основ побуту <g/> , отже — змінною сталістю <g/> .