Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#76 Його ліберально-кадетські симпатії вимагали від нього визнання трьох сучасних східнослов'янських мов <g/> .
doc#85 Відомо <g/> , що <g/> , сяк-так визнаючи діялектику в минулому ( <g/> але і там спотворюючи її сполукою з матеріялізмом <g/> ) <g/> , марксизм змушений був зрікатися її і для майбутнього ( <g/> бо комунізм означає для нього кінець руху запереченнями <g/> ) <g/> , і для сучасносте ( <g/> бо тоді він мусів би визнати неминучість виродження революції <g/> , а на це він піти не може <g/> ) <g/> .
doc#24 Саме сьогодні — в центрі <g/> , ним <g/> , в ньому і заради нього живе людина <g/> .
doc#35 Її ще вабить меч <g/> , але вона вже не дозволяє собі за нього взятися <g/> ; вона ще цікавиться життям національної спільноти <g/> , але в рішучий момент вона готова тричі цієї спільноти зректися <g/> .
doc#42 Небо для нього — тільки « <g/> захмарні ями <g/> » <g/> .
doc#12 IV Б 8. </p><p> 6. У деяких словах о замість е з'являється й не після шелесних звуків <g/> : льон <g/> , льоду <g/> , сьомий ( <g/> але семи <g/> ) <g/> , до нього <g/> , прокльону <g/> , цього <g/> , сьорбати <g/> , дьоготь <g/> ; але літ — лету ( <g/> рідше — льоту <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 <p> Російський уряд ніколи не опублікував ані указ 1876 року <g/> , ані додаток до нього 1881 р. Вони були таємними і мали б лишитися незнаними для людности <g/> .
doc#6 Уважають <g/> , що від нього лишилася не одна тисяча картин і <g/> , може <g/> , не менше рисунків <g/> .
doc#98 яких він аж ніяк не належав <g/> ) <g/> . І з іншим пагіллям <g/> . </p><p> Саме про нього — не критичний дослід <g/> , не бібліографічний огляд <g/> , не біографічний нарис <g/> , не полеміку
doc#69 Але чи мусять факти біографії вирішувати в питанні друку творів даного автора або об'єктивних писань про нього і про них <g/> ?
doc#10 Після того відомості про нього припиняються <g/> . </p>
doc#40 Кожне слово має своє значення <g/> , себто поняття і уявлення <g/> , які в'яжуться з даним комплексом звуків і через нього виявляються <g/> .
doc#38 Українська література для нього <g/> , поза деякими другорядними або недорозвиненими явищами <g/> , — це зміна шістьох стилів <g/> : монументального стилю Київської Держави <g/> , орнаментального стилю Київської Держави <g/> , стилю Ренесансу й Реформації <g/> , Барокко <g/> , Клясицизму й Романтики <g/> .
doc#63 Всі <g/> , що прийшли після нього <g/> , завели нас у Західню Європу <g/> .
doc#56 Але на нього чекає або змова мовчання або брутальна критика <g/> , а далі вилучення з суспільного життя <g/> .
doc#46 Він не писав статей чи есеїв до органів МУРу <g/> ; коли в нього просили поезію <g/> , він давав її <g/> , але сам не пропонував <g/> .
doc#99 Приватний світ <g/> , світ я <g/> , починається прощанням з молодістю <g/> , звідки шлях веде на поріг задзеркалля <g/> , далі до молитви ( <g/> хоч не ясно <g/> , чи відкритої правдам віри й релігії <g/> ) <g/> , а ще далі — до суто вже жіночих мотивів огиди-потягу до чоловіків звіриного запаху і облямованих чорним нігтів <g/> , до захланної порожнечі жінок <g/> , жадібних чоловіка і жадібних його смерти <g/> , намірених побудувати світ « <g/> без Агамемнона <g/> » <g/> , спроможних забити його <g/> , але не спроможних жити без нього <g/>
doc#50 Такими поодинокими спалахами реальности виринають на мить зустріч з Дівчиною коло трамваю <g/> , розгром Свиридової бібліотеки <g/> , чиїсь глузування з його селюцтва <g/> , чийсь постріл нього <g/> , потоплення Свиридом валізки зі своїми творами в Дніпрі <g/> , нарешті — загибель його і загибель Дівчини <g/> .
doc#94 Злочин Рушді був у слові <g/> , і гонораром за нього могла бути тільки кров <g/> .
doc#37 Хтось добрим словом згадав ВАПЛіте - Осьмачка кидає МУР <g/> , бо ВАПЛіте <g/> , бач <g/> , було вороже до нього <g/> .