Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#33 Ніщо не виключалося цією програмою – політична актуальність <g/> , плекання літературної традиції <g/> , злободенність <g/> , – але йшлося про те <g/> , щоб крізь усе це без фальшивої скромности і без невдаваного страху продертися до людини <g/> , її душі і її тіла <g/> .
doc#13 <p> I. </p><p> </doc> </p><p> Я не знаю <g/> , чи Веретенченко студіював клясичну книгу В. Жирмунського про структуру байронічної поеми <g/> .
doc#84 БАВАРІЯ </p><p> Ця назва не оригінальна <g/> .
doc#88 Може <g/> , ми навіть так думали <g/> , тільки ніхто цього не казав <g/> , бо то був би вже політичний акт <g/> . </p>
doc#14 Ніколи публіцистика не переможе поезії <g/> .
doc#34 Книжка аж кричить своїми сторінками про те <g/> , що її видано некваліфікованою рукою <g/> , що їй бракувало досвідченого редактора <g/> , ба навіть що вона взагалі не знала <g/> , що таке редактор <g/> . </p>
doc#16 <p> В одній статті говориться <g/> , що він породжує не « <g/> виховання <g/> , а хаотизацію загалу <g/> » <g/> .
doc#29 Я не історик театру і не теоретик <g/> , ніякою мірою не діяч театру <g/> .
doc#98 З відгалуженнями про аристократію на Україні ( <g/> до якої він <g/> , мабуть <g/> , не належав <g/> ) <g/> .
doc#31 Техніка цього не дійшла <g/> .
doc#66 <p> Отже <g/> , і психологія <g/> , і побут у Лесі Українки не допомагають акторові <g/> , а затрудняють його працю <g/> .
doc#81 Якщо життя було не творче <g/> , плекається ілюзія продовження себе в дітях <g/> .
doc#38 Але ми нічого не знаємо про його зв'язки з Новгородом <g/> , і це шкода <g/> .
doc#95 Судити з маршрутів українських емігрантів <g/> , Харків — пасинок <g/> , а не справжній син ( <g/> а вже там Одеса чи Дніпропетровськ взагалі чи існує <g/> ) <g/> .
doc#91 Саме з цих двох поглядів ми і характеризували тут коротко перший роман Олеся Гончара <g/> . </p><p> ЗДОБУТКИ І ВТРАТИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ( <g/> з приводу роману О. Гончара « <g/> Таврія <g/> » <g/> ) </p><p> Великорозмірні твори радянської літератури не витримують застосування літературних або людськи-психологічних критеріїв <g/> .
doc#51 Тим <g/> , що згинули в зорі весінніх літ <g/> , </p><p> Хрестів поставити в свій час ми не зуміли <g/> . </p>
doc#61 Юрій ШЕВЕЛЬОВ</doc> </p><p> Мушу признатися <g/> : « <g/> Діти Чумацького шляху <g/> » <g/> , чотиритомова епопея Докії Гуменної <g/> , викликають у мене почуття пошани <g/> , я визнаю їхню документально- психологічну цінність <g/> , але <g/> , за винятком кількох ліричних сцен <g/> , головне в першому томі <g/> , вони не породжують тієї електричної іскри <g/> , що <g/> , перескакуючи від твору до душі читача і назад <g/> , єдина робить сприйняття мистецьким <g/> .
doc#97 Бо понад двадцять років він працює над біографією Шевченка <g/> , зокрема від часу його вивезення з Петербургу <g/> , 1847 <g/> , до часу вивезення з Оренбургу <g/> , 1850. Про цей короткий період Шевченкового життя він опублікував кілька книжок <g/> , не один нарис-статтю <g/> , зокрема в « <g/> Шевченківському словнику <g/> » <g/> , 1976. Користаюся з нагоди появи його тритомника тепер <g/> , « <g/> Быль о Тарасе <g/> » <g/> , таки Оренбург <g/> , 1993 <g/> , щоб упровадити нашого читача в Большаковську працю і <g/> , в міру можливости <g/> , поставити деякі крапки над кількома <g/> , навіть багатьма <g/> , і. </p><p> « <g/> Бувальщина <g/> » <g/> , так зватиму Большаковську « <g/> Быль <g/> » <g/> , вся про аральсько-оренбурзькі роки життя Шевченкового <g/> .
doc#44 Але як би там не було <g/> , коли хтось дійсно бажає довідатися про думку Потебні в питанні М/Н <g/> , він мусить прийняти цей текст як автентичний потебнівський <g/> , а ЯН розцінювати лише як попередню спробу <g/> . </p>
doc#85 Коли нам заперечують <g/> , що « <g/> все тече <g/> » <g/> , що « <g/> життя невпинно йде вперед <g/> » ( <g/> вперед тут не значить <g/> , звичайно <g/> , ані до абсолютно нового <g/> , ані до кращого за всяку ціну <g/> ) <g/> , то нам залишається хіба запропонувати нашому суперечникові поглянути на своє фото двадцять років тому — або ще процитувати відому епіграму Пушкіна <g/> : </p><p> — Движенья нет <g/> , сказал мудрец брадатый <g/> , </p><p> Другой смолчал и стал пред ним ходить <g/> . </p>