Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#7 Я міг би назвати дещо з поезій Жюля Сюперв'єля ( <g/> напр <g/> .
doc#51 , напр <g/> .
doc#78 Варт додати до цього <g/> , що дуже часто нестягнені прикметники виступають без стилізаційної функції <g/> , не архаїзуючи й не фолкльоризуючи мови <g/> , як <g/> , напр <g/> .
doc#36 — 1978. — С. 263 <g/> ) <g/> ; у « <g/> Вістуни воскресіння <g/> » ( <g/> 1866 <g/> ) постаті зсунуті набік <g/> , а центр полотна заповнює пейзаж <g/> ; у « <g/> Марія <g/> , сестра Лазаря <g/> , зустрічає Христа <g/> , що йде їх відвідати <g/> » ( <g/> 1864 <g/> ) стовбур дерева перетинає картину навпіл <g/> , дозволяючи мистцеві експериментувати з освітленням і т. д. Вже не говоримо про неортодоксальні вирази облич ( <g/> напр <g/> .
doc#18 Згадувано Герде- ра <g/> , Пєтефі <g/> , Маґера <g/> , К. Ф. Маєра ( <g/> напр <g/> .
doc#25 Не менше цікаве було <g/> , напевне <g/> , його листування <g/> , напр <g/> .
doc#12 Літери е <g/> , ю <g/> , я на початку слова <g/> , а також у середині слова після голосної і після апострофа означають два звуки <g/> : йе <g/> , йу <g/> , йа <g/> , напр <g/> .
doc#23 Але уважний погляд викриває <g/> , що в поезіях Петренка мало не кожний рядок має непомітні <g/> , не випнуті <g/> , але все ж важливі загальним ефектом свого діяння звукові повтори <g/> , напр <g/> .
doc#27 Часто він використовував їх як синоніми поруч слів <g/> , відмінних від російських і нормальних у новітній літературній мові <g/> , напр <g/> .
doc#53 Головні з варіянтів такі <g/> : </p><p> 1. У чергуванні о <g/> , е <g/> : і є випадки затримання первісного голосного <g/> : подобні ( <g/> 7 <g/> , 5 <g/> ) <g/> , кресло ( <g/> 7 <g/> , 65 <g/> ) <g/> ; меж ( <g/> 7 <g/> , 23 <g/> ) <g/> , гость ( <g/> 8 <g/> , 28 <g/> ) <g/> ; неплодного ( <g/> 8 <g/> , 49 <g/> ) <g/> ; прийменник і префікс від систематично вживаються в формі од <g/> , напр <g/> .
doc#35 У Барановича можна знайти й справді ліричні вірші ( <g/> « <g/> Do panskiej litosci modlitwa w slabosci <g/> » <g/> ) <g/> ; і проповіді ( <g/> напр <g/> .
doc#80 Ні в одному огляді його діяльности <g/> , ані з нагоди його сімдесятліття ( <g/> напр <g/> .
doc#6 <p> Іноді <g/> , особливо змальовуючи будинки й господарські споруди <g/> , Курилик дуже по-старомодньому ніби спершу складає рисунок <g/> , а потім його площини вкриває фарбою ( <g/> напр <g/> .
doc#72 Як покажемо далі <g/> , навіть декотрі оборонці української мови програмово боронили двомовність <g/> , вважаючи <g/> , що українська мова надається для вжитку лише як мова сільська <g/> , родинна <g/> , фольклорна та поетична ( <g/> напр <g/> .
doc#50 Фабульні лінії дотримані досить послідовно <g/> , хоч загалом вони не надто цікавлять автора <g/> , і дещо він лишає неясним <g/> , напр <g/> .
doc#77 будинок гуде <g/> , мов лев <g/> » <g/> ; « <g/> хрипить Семен Іванович <g/> , ніби капітан корабля під час бурі <g/> » <g/> ; « <g/> природа шаліла <g/> , мов п'яна розпусниця <g/> » <g/> ; заяложені фрази типу « <g/> відзиваються нечуйними тонами в усіх тайниках юначої душі <g/> » <g/> ; « <g/> робить легким <g/> , ніби за плечима ростуть і розгортаються крила <g/> » — стилістичний репертуар з творів членів гімназійного літературного гуртка <g/> , який зовсім не личить Уласові Самчукові <g/> , що вміє дати такі стилістично своєрідні пейзажі <g/> , що ми б назвали їх « <g/> патріотичними <g/> » <g/> , так пройняті вони якимсь узагальненням і любов'ю до рідної землі ( <g/> напр <g/> .
doc#3 Тут досить нагадати <g/> , що за первісне значення прикметника дъвои <g/> , дъвоя <g/> , дьвоє слід уважати « <g/> подвійний <g/> , двоякий <g/> » <g/> , що він міг набирати дистрибутивного <g/> , колективного і збірного значень <g/> , але первісно в усіх значеннях узгоджувався зі своїм іменником у роді <g/> , відмінку й числі <g/> , напр <g/> .
doc#65 У хроніці праці Інституту <g/> , подаваній у журналі " <g/> Мовознавство <g/> ” <g/> , раз-у-раз читаємо про готування таких словників ( <g/> напр <g/> .
doc#9 <p> Досить часто з двох можливих синонімічних варіянтів на якесь поняття М. Старицький вибирає не східноукраїнське <g/> , а західноукраїнське <g/> , галицьке <g/> , напр <g/> .
doc#10 лишилися в Ганцова нерозвинені <g/> ) <g/> , теж показує <g/> , що думка дослідника прямувала до схоплення мови не як суми фактів <g/> , а як системи — хоч нерідко він забуває про це і піддається спокусі традиційного механічного перелічування окремих рис говірок ( <g/> напр <g/> .