Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#37 Публікація мовознавчих праць обмежувалася на тому <g/> , що було написане перед війною — невеличка монографія про генезу називного речення в новітній українській літературній мові ( <g/> 1947 <g/> ) <g/> , розділи з праці про вплив Галичини на розвиток української літературної мови останніх двох століть — перше писане ще в Харкові <g/> , друге у Львові <g/> .
doc#40 <p> Настанова цієї книжки — не приписувати норми сучасній літературній мові <g/> , а встановлювати їх <g/> , виходячи з її конкретного функціонування протягом останніх півтора сторіччя <g/> , а надто найостаннішого п'ятдесятліття <g/> .
doc#51 Хоч він і був базований на діялектних матеріялах <g/> , але в певному доборі <g/> , подиктованому критерієм бодай мінімальної придатности їх у літературній мові <g/> , а до того ж — і це головне — перепущених через сито загальноукраїнської фонетики й морфології <g/> . </p>
doc#72 Чому зумовлене <g/> , з одного боку <g/> , можливостями <g/> , забезпеченими мові <g/> , а з другого <g/> , обмеженнями <g/> , накладеними на неї <g/> , чи то законодавчими чи суспільно-історичними <g/> .
doc#36 <p> Ймення Ґе <g/> , незвичне і в російській і в українській мові <g/> , вказує на іноземне походження <g/> .
doc#27 <p> Легко помітити <g/> , що всі ці слова вживаються також <g/> , з різним ступенем активности <g/> , в російській мові <g/> , загальній або поетичній <g/> .
doc#24 <p> Але підкреслюючи музичні принципи в будові розділів і в мові <g/> , ми аж ніяк не можемо погодитися з твердженням Гаморака <g/> , ніби « <g/> Вертеп <g/> » побудований цілком « <g/> музично <g/> » і дає враження « <g/> симфонії <g/> » <g/> .
doc#50 В українській мові <g/> , навпаки <g/> , кінцевий склад слова завжди вимовляється трохи подовжено і з більшою експіраторною силою <g/> , тому голосний у ньому вимовляється чітко <g/> , і поети <g/> , що претендують на точну риму <g/> , власне <g/> , не повинні б римування різних післянаголосових голосних припускати <g/> . </p>
doc#54 У мовах з рівним розподілом наголосової сили <g/> , як це є в українській мові <g/> , ритми Маяковського виходять недоречними й силуваними <g/> .
doc#45 Навіть християнство не е повсюдно однакове <g/> , а набуло вигляду <g/> , який відповідає кожній народності й кожній мові <g/> , скажімо <g/> , його російська форма <g/> , польська <g/> , грецька і т.д. ( <g/> 164. Сторінки за ИЗТС' <g/> ) <g/> .
doc#68 Поетизм — це слова й мовні конструкції <g/> , які чужі розмовній чи діловій мові <g/> , які характеризують специфічно поетичну мову і плекають її як окремий тип мови в межах <g/> , звичайно <g/> , загальнонаціональної мови <g/> , дуже часто як жест протиставлення буденності буденної мови <g/> , як вірність віковій традиції <g/> , як виклик <g/> .
doc#15 У всякому випадку і в розмовній мові <g/> , і в літературі речення без присудка зустрічаються дуже часто <g/> .
doc#55 За критерій узято джерело даного слова в українській мові <g/> , — слова грецького походження мали продовжувати тип клас — агонія <g/> , слова латинського походження — тип кляса — аґонія <g/> .
doc#10 202—217. </p><p> 13. До історії звуків в українській мові <g/> .
doc#91 Якщо вона йде на це поширення <g/> , то почасти тому <g/> , що мусить <g/> , а головне — тому <g/> , що думає виграти на змісті те <g/> , що втрачає на мові <g/> .
doc#28 Тут його гнучкість і чіткість доведена <g/> , здається <g/> , до тієї межі <g/> , яка тільки можлива в сучасній українській мові <g/> .
doc#48 Є русизми в мові <g/> . </p>
doc#1 <p> Надмір контрастів у мові « <g/> Неофітів <g/> » впливає як на розуміння <g/> , так і на емоції <g/> .
doc#60 Може бути надзвичайно загострений <g/> , перебільшений пуризм <g/> , так як це було <g/> , скажімо <g/> , у чеській мові в XVII ст <g/> .
doc#19 Літературній мові взагалі <g/> , а мові своїх творів зокрема <g/> , він надавав величезного значення <g/> .