Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#49 Тому події подаються майже поспіль теперішнім часом ( <g/> він в українській мові найчастіше показує дії позачасові <g/> ) <g/> .
doc#48 Є русизми в мові <g/> . </p>
doc#91 Якщо вона йде на це поширення <g/> , то почасти тому <g/> , що мусить <g/> , а головне — тому <g/> , що думає виграти на змісті те <g/> , що втрачає на мові <g/> .
doc#65 ( <g/> У російській літературній мові ці слова невідмінювані <g/> ) <g/> .
doc#53 Можна було б і спробувати виявити в них ті фонетичні й морфологічні риси <g/> , які були б притаманні мові самого Потебні <g/> .
doc#40 <p> Настанова цієї книжки — не приписувати норми сучасній літературній мові <g/> , а встановлювати їх <g/> , виходячи з її конкретного функціонування протягом останніх півтора сторіччя <g/> , а надто найостаннішого п'ятдесятліття <g/> .
doc#47 <p> Більше <g/> , одначе <g/> , спільного <g/> , що вже тут описане в мові про « <g/> Тугу <g/> » <g/> , починаючи від переважної хореїчности ( <g/> але <g/> , повторю <g/> , ямб автоматично <g/> , коли виринає героїчний мотив — як от у « <g/> Соняшнику <g/> » <g/> ) і кінчаючи шуканням згаслого <g/> , минулого неповоротного світу <g/> , осуга манерности <g/> , перебільшеної дитинности </p><p> ( <g/> Мій ясминчику <g/> , мій дусю <g/> ) <g/> , </p><p> надуживання вигуків і повторів <g/> , нагромадження пестливих форм <g/> : </p><p> — Підемо до стриєчка <g/> , </p><p> де вже коломиєчка </p><p> джухи <g/> , джухи <g/> , джухи <g/> , джух <g/> ! </p>
doc#26 Вона починалася словами <g/> : « <g/> По мові — передмова <g/> ; можна б і без неї <g/> » <g/> .
doc#51 Хоч він і був базований на діялектних матеріялах <g/> , але в певному доборі <g/> , подиктованому критерієм бодай мінімальної придатности їх у літературній мові <g/> , а до того ж — і це головне — перепущених через сито загальноукраїнської фонетики й морфології <g/> . </p>
doc#54 У мовах з рівним розподілом наголосової сили <g/> , як це є в українській мові <g/> , ритми Маяковського виходять недоречними й силуваними <g/> .
doc#92 Правда <g/> , на тлі доякобсонівської славістики ця доповідь справді була науковою <g/> , навіть ультранауковою <g/> , а в моїй англійській мові можна було бачити бажання опанувати нову для мене мову <g/> , що <g/> , приміром <g/> , проти Чижевського <g/> , який такого бажання школи не виявляв <g/> , викликало добрі надії <g/> .
doc#15 У всякому випадку і в розмовній мові <g/> , і в літературі речення без присудка зустрічаються дуже часто <g/> .
doc#69 Так само <g/> , як <g/> , скажім <g/> , у мові недоречно жадати <g/> , слідом за реабілітованим Огієнком <g/> , реставрації двоїни <g/> , яку він боронив <g/> .
doc#74 Розмовляти по-українському на людях - хоч це офіційно заохочувалося - вважалося серед міського населення ризикованим <g/> , хібащо при спеціяльних оказіях <g/> , які офіційно проголошено українськими <g/> , Тавро на українській мові у великих містах не зникло <g/> , а навпаки <g/> , виросло до нових розмірів <g/> .
doc#28 Тут його гнучкість і чіткість доведена <g/> , здається <g/> , до тієї межі <g/> , яка тільки можлива в сучасній українській мові <g/> .
doc#71 Поява в літературній мові живомовних із походження слів і конструкцій <g/> , що були рівнозначні первісним старослов'янським виразам <g/> , призвела зрештою до нового перерозподілу всіх цих одиниць за темами та стилістичними рівнями <g/> .
doc#70 ) фюрером <g/> , і те добре <g/> , що ім'я його перекручено на Атіллу з українського Гатило <g/> , дарма що в п'ятому столітті не було ще навіть звука “ <g/> г <g/> ” в нашій мові й що <g/> , і взагалі <g/> , до сьомого століття нашкребти будь-яких рис для української мови річ неможлива <g/> , не кажучи вже про те <g/> , що це сумнівна честь вести свій історичний родовід од гуннів <g/> .
doc#33 І після того <g/> , як із зізнання підсудного точно встановлено <g/> , що ablativus auctoris в українській мові ніким ( <g/> саме той нещасний ablativus auctoris <g/> !
doc#45 Навіть християнство не е повсюдно однакове <g/> , а набуло вигляду <g/> , який відповідає кожній народності й кожній мові <g/> , скажімо <g/> , його російська форма <g/> , польська <g/> , грецька і т.д. ( <g/> 164. Сторінки за ИЗТС' <g/> ) <g/> .
doc#19 Літературній мові взагалі <g/> , а мові своїх творів зокрема <g/> , він надавав величезного значення <g/> .