Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 стиль <g/> . Перша зустріч буде за три дні <g/> . Сьогодні ми прощаємося <g/> , і додому Н. доходить без сирен
doc#1 риси його творчости 1857- 1859 рр <g/> . </p><p> Тут ми знаходимо твори різних жанрів і з різними
doc#2 багато з нас спостерігало в Баварії <g/> , — спитаємо ми <g/> . Хіба тік би Дунай до Чорного моря <g/> , якби не той
doc#4 з усім довкіллям і в реакції на це довкілля <g/> . Тому ми знаходимо в її поезіях портрети сучасників —
doc#5 , біографію <g/> , але не має характеру <g/> . Єдине <g/> , що ми знаємо про її вдачу <g/> , це те <g/> , що вона глибоко й
doc#6 на деталі <g/> , а і крізь них <g/> , у інше <g/> , глибше <g/> . </p><p> Тут ми переходимо до другого пляну Куриликових
doc#7 і розхмар дня <g/> . </p><p> Тут автор ставить крапку <g/> , і ми можемо зупинитися <g/> , подумати над цими вісьмома
doc#8 містять у собі зародки майбутнього <g/> , що їх ми ще не можемо сприйняти <g/> ? В усякому випадку <g/> , в
doc#9 , й самого того стану <g/> . У себе вдома <g/> , в родині тощо ми говорили <g/> , писали <g/> , думали « <g/> по-харківськи <g/> » (
doc#10 ( <g/> це була доба Гетьманату <g/> ) <g/> , а далі <g/> , як ми вже бачили <g/> , майже від заснування Української
doc#11 Народного Союзу в Джерзі-Сіті <g/> . </p><p> Боже <g/> , які ми були наївні ще так недавно <g/> , 1992 року <g/> . І яке
doc#12 якусь обставину <g/> , напр <g/> . <g/> : „В той день <g/> , з якого ми починаємо наше оповідання ( <g/> 6. лютого 1648 р. <g/> ) <g/> ,
doc#13 татар на село <g/> . Ми не бачимо <g/> , що Ярина — в ясирі <g/> , ми зустрінемося з нею тільки в натовпі виведених з
doc#14 межами збірки <g/> . Що ж <g/> , коли поет хоче бути таким <g/> , ми змушені прийняти його таким <g/> , бо не можна його не
doc#15 мови <g/> , я маю на увазі справжні речення <g/> , якими ми висловлюємо наші мислі <g/> . Якщо <g/> , наприклад <g/> , ми
doc#16 закидають його противники <g/> . В дальших цитатах ми дозволили собі викинути власні імена і
doc#17 України <g/> . </p><p> Тепер <g/> , у світлі історичного досвіду <g/> , ми знаємо <g/> : розгул п'яного НЕПу був тільки
doc#18 перегорнім сторінку <g/> . </p><p> ПОЗА МЕЖІ МОЖЛИВОГО </p><p> Коли ми пройшли через випробування й насолоду твору <g/> ,
doc#19 переважну частину літературної спадщини Мови ми вже <g/> , очевидно <g/> , не можемо <g/> . За свідченням М.
doc#20 еміґрантам з України <g/> . </p><p> Застережуся <g/> : у житті ми не звали один одного інакше <g/> , як Юрко <g/> . Тож нехай