Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 Згадаймо <g/> , що народньопісенний стиль значною мірою характеризував ліричні твори Шевченка на початку його літературної кар'єри <g/> , хоч згодом <g/> , у період « <g/> трьох літ <g/> » ( <g/> 1843-1845 <g/> ) і потім - у перші роки після заслання ( <g/> 1857— 1859 <g/> ) <g/> , відійшов на другий плян <g/> .
doc#3 ) з їхніми <g/> , цих письменників <g/> , біографічними даними дає змогу встановити <g/> , що інновація виникла й прищепилася насамперед у Центральній Україні між Києвом та Лисаветом <g/> , від Черкащини до Харківщини <g/> , себто на тій території <g/> , яка вважається осердям української літературної мови <g/> . </p>
doc#4 Маємо реакції на літературне життя <g/> , наприклад <g/> , сорокових років у Німеччині й Австрії <g/> : « <g/> Десь зводять арки <g/> , б'ють в літаври <g/> » <g/> , — звичайно ж <g/> , відгук на літературні журнали тих часів « <g/> Арка <g/> » в Мюнхені й « <g/> Літаври <g/> » в Зальцбурзі <g/> , згадка про « <g/> гнилизну <g/> » веде до мого виступу проти не завжди чесного байкаря тих років Івана Манила <g/> , а словечко ніщота ( <g/> « <g/> бруд ніщоти <g/> » в тій таки поезії « <g/> Самотність <g/> » <g/> ) було типове для літературної манери Юрія Косача <g/> . </p>
doc#6 <p> Курилик не був <g/> , отже <g/> , ані літературним habitue чи blase <g/> , ані ентузіястом літературної моди <g/> .
doc#8 <p> Такий підхід позначає всі ЗО років наукової і літературної праці Петрова <g/> .
doc#9 При цьому це були не просто місцеві діалектні риси <g/> , а й інакша традиція літературної мови <g/> , зокрема плеканої в пресі <g/> , літературі <g/> , школі <g/> , мові інтелігенції на щодень <g/> . </p>
doc#10 Не можна бо перецінити ролю нормативного синонімічного словника в закріпленні кожної літературної мови <g/> .
doc#11 Окрема галузка літератури і літературної традиції <g/> , яку в старому <g/> , ще бубівському стилі назвім Го —Гай — Го — Гофман <g/> , Гайне <g/> , Гоголь <g/> .
doc#15 Мета її значно вужча <g/> : на матеріялі української літературної мови XIX і XX століття намітити деякі шляхи творення називних речень <g/> , звернути увагу на деякі особливості вживання називних речень у сучасній літературній мові і тим підготувати ґрунт для дальшого розв'язання проблеми <g/> .
doc#18 Нарис його літературної діяльности <g/> .
doc#19 Навіть відновити переважну частину літературної спадщини Мови ми вже <g/> , очевидно <g/> , не можемо <g/> .
doc#24 І ті шукання МІСТКОЇ літературної форми <g/> , що їх почали Хвильовий своїми « <g/> Арабесками <g/> » й Тичина своїми « <g/> В космічній оркестрі <g/> » й « <g/> Сковорода <g/> » — ці там ще невпорядковані й дещо розхристані спроби знаходять своє гармонійне викінчення саме в « <g/> Вертепі <g/> » <g/> .
doc#25 Написана к. 1898 р. <g/> , вперше надрукована 1929 р. в тому ж “ <g/> Українському діалектологічному збірнику <g/> ” <g/> , 2. Друга оборона прав української літературної мови <g/> , викликана протиукраїнською статтею в “ <g/> Киевлянине <g/> ” ч. 49 з 1898 р. </p><p> 10.“ <g/> Что такое малорусская ( <g/> южнорусская <g/> ) речь <g/> ?
doc#26 Не було жадних умов для появи літературної критики як віддиференційованого жанру <g/> .
doc#27 Окрему групу становлять <g/> , нарешті <g/> , слова <g/> , позичені з російської мови або спільні з нею <g/> , що не були прийняті до літературної мови <g/> , але широко вживаються в селянській мові Лівобережжя <g/> .
doc#28 0 </p><p> Так само і початок іншої поезії <g/> : </p><p> Долі своєї я не клену <g/> : </p><p> бути луною <g/> , будити луну — </p><p> ми схильні тлумачити не як визнання поетом своєї літературної залежности від попередників і сучасників ( <g/> той таки Бургардт <g/> ) <g/> , а як відгук романтично-символістичного світогляду <g/> , що вважає суть речей невпізнанною <g/> , а призначення поезії вбачає в тому <g/> , щоб збуджувати в душі читача іраціональні і настроєві луни цієї далекої й недосяжної суті речей і явищ <g/> .
doc#30 <p> А от щодо нормального життя для теперішньої літературної молоді <g/> , то трудно тут щось передбачити <g/> , і « <g/> над твоєю весною такий іще вітер і тьма <g/> »8. Логіка Вашого « <g/> ми є <g/> , куди ж ми дінемося <g/> » <g/> ?
doc#31 Еллан <g/> » <g/> ) <g/> , як частину так званої « <g/> літературної дискусії <g/> » 1925— 1928 рр <g/> .
doc#33 Ніщо не виключалося цією програмою – політична актуальність <g/> , плекання літературної традиції <g/> , злободенність <g/> , – але йшлося про те <g/> , щоб крізь усе це без фальшивої скромности і без невдаваного страху продертися до людини <g/> , її душі і її тіла <g/> .
doc#37 Були це збірники літературної проблематики « <g/> МУР <g/> » <g/> , яких вийшло три <g/> , а четвертий не побачив світу <g/> , видання <g/> , присвячене дискусії літературних проблем в чергуванні з поезіями на теми літературної творчості <g/> ; альманахи « <g/> МУР <g/> » <g/> , яких вийшов тільки один <g/> , видання <g/> , присвячене літературним творам і конкретній літературній критиці — другий <g/> , уже зформований <g/> , так і не побачив світу <g/> , а перший був порядно зіпсований халтурною коректою <g/> , що спотворювала текст <g/> , подекуди до невпізнання <g/> ; і найдовговічніше з усіх видання ( <g/> 11 випусків <g/> ) місячника літератури <g/> , мистецтва й критики « <g/> Арка <g/> » <g/> , чий стандарт і змістом