This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 | , що писатиму майже виключно про другу <g/> , більшу | й | <g/> , як на мене <g/> , безмірно вартіснішу частину її |
doc#9 | мови мого рідного міста <g/> , але <g/> , звісно <g/> , і Києва та | й | більшости міст на схід від Збруча супроти мови |
doc#18 | , людини <g/> , що знала <g/> , де земля обітована <g/> , кликала | й | вела до неї <g/> , була цькована і покинена своїм |
doc#76 | поза провідними науковими журналами | й | видавництвами <g/> , і друкували його тільки |
doc#29 | запам'яталося <g/> . З різним ступенем правдивости | й | виразности <g/> , з суб'єктивним кутом бачення <g/> . |
doc#3 | я дозволю собі нагадати про свої спостереження | й | висновки півсторічної давности <g/> . Від |
doc#1 | застосовують механічно <g/> , без глибокої аналізи | й | вичерпного зіставлення фактів <g/> . Із часів |
doc#19 | <p> На смітник земля ввижається поетові « <g/> правди | й | волі арештарнею <g/> » <g/> , суцільною « <g/> мертвуїцою |
doc#41 | Ірці <g/> . </p><p> До чоловіка заходить у кімнату молода | й | вродлива дівчина <g/> , його сусідка <g/> , щоб запросити |
doc#59 | біологічний <g/> . Така <g/> , власне <g/> , та непереможна | й | всевладна закоханість у Галочці <g/> , яка доводить |
doc#79 | Чайковського сповнена передчуття смерти | й | відчуття тлінности всього живого <g/> , хоч |
doc#84 | зникло <g/> . Були Станкобуди і ХТЗ <g/> , Київторги | й | Гастрономи <g/> . Були директори і завмаги — взагалі |
doc#2 | своєї « <g/> Прощі <g/> » і обдарував нас повним грації | й | глибини мініятюрним портретом поетки <g/> : 1 </p><p> Аж |
doc#30 | приспів як чудо техніки ( <g/> хоч не будьмо невдячні | й | гіперкритичні <g/> , я Вашу державну пошту бороню <g/> , |
doc#27 | , без видимої причини <g/> , а подеколи були це | й | двомовні листи <g/> , з частиною однією <g/> , а другою |
doc#75 | видавництва <g/> , — застерігаюся тільки <g/> , що | й | державне видавництво з його головним |
doc#23 | після написання <g/> , інші з запізненням на роки або | й | десятки років <g/> . Відтворити в цих умовинах |
doc#39 | густі зелені пшениці <g/> , над якими звисали кібці | й | дзвеніли жайворонки <g/> . А їм знизу здавленою |
doc#87 | ! Блукаю <g/> , як та сирота <g/> . Задзвонили до церков — та | й | дзвони ж <g/> ! аж і досі у вухах гуде <g/> ! — я й пішла'до |
doc#60 | бракувало правописних словників <g/> , не було та | й | досі нема <g/> , взагалі кажучи <g/> , синонімічного |