Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#65 Єдиним виявом цієї праці Інституту мовознавства став Російсько-український словник <g/> , укладений С. Василевським і Є. Рудницьким під загальною редакцією С. Василевського й П. Мустяци ( <g/> Київ <g/> , 1937 <g/> ) <g/> .
doc#45 Викладачі й студенти залюбки повторювали яскраві <g/> , щоб не сказати дивацькі <g/> , його вислови <g/> .
doc#43 І хіба не під знаком того ж мислення кількостями <g/> , а не якостями йде сучасна фізика й техніка <g/> , перетворюючи атоми однієї речовини на атоми іншої речовини <g/> ? </p>
doc#30 <p> </doc> </p><p> 11 травня '961 </p><p> Дорога Оксано <g/> , </p><p> без пані <g/> , хоч Ви ж таки і не пан і не панна <g/> , — голуби працювали справно і листочок Ваш приспів як чудо техніки ( <g/> хоч не будьмо невдячні й гіперкритичні <g/> , я Вашу державну пошту бороню <g/> , лист з Києва йде не повільніше <g/> , а рівно так само <g/> , як з Парижу <g/> , А ТО прошу ПАНІ2 рівно 10 днів <g/> .
doc#48 Вони не здалися країні ночі <g/> , але вони не знають <g/> , чого хотіти й куди йти <g/> .
doc#4 Можу уточнити <g/> , що писатиму майже виключно про другу <g/> , більшу й <g/> , як на мене <g/> , безмірно вартіснішу частину її книги <g/> , частину <g/> , що обіймає поезії від 1944 р. А в сторінках — 104 проти 54 першої частини <g/> . </p>
doc#35 » </p><p> Лазар Баранович </p><p> Люди першої половини XVII століття вміли боротися <g/> , боронитися й нападати <g/> .
doc#83 московських млинців <g/> , розташувалися в другій половині XVII сторіччя двоє « <g/> подвор'єв <g/> » — Гетьманське й Малоросійське <g/> . Тут зупинялися новоприбулі з України <g/> , і сама назва вулиці — це зіпсоване
doc#41 <p> До чоловіка заходить у кімнату молода й вродлива дівчина <g/> , його сусідка <g/> , щоб запросити його поїхати на прогулянку <g/> .
doc#103 Ряд його заслуг <g/> , титулів <g/> , звань можна продовжувати й продовжувати <g/> .
doc#80 Як покликанець муз він проносив крізь усі часові зміни й зиґзаґи подивугідну єдність своєї особистости як людини й письменника <g/> .
doc#95 А здавалося б <g/> , що це так просто й легко <g/> ! </p><p> ХАРКІВ <g/> : ПОДОРОЖНІ ВРАЖЕННЯ І ЗАКЛИК </p><p> Коли я вже лаштувався вирушати до Києва на конгрес Міжнародної асоціяції україністів <g/> , я одержав запрошення приїхати з двох інших українських міст — Харкова й Львова <g/> .
doc#62 — Нью-Йорк <g/> , 1992. — 813 с. </p><p> 1. Вступні зауваги </p><p> Історія української науки — тема майже не рушена <g/> , історія її в Америці - ніби ніколи й не існувала <g/> .
doc#7 <p> Хоч я й не питав — признаюся прилюдно — дозволу в редакції « <g/> Києва <g/> » ( <g/> на обкладинці написано <g/> : « <g/> Передрук за дозволом редакції <g/> » <g/> ) <g/> , але наважуюся передрукувати і другу частину вірша Зуєвського <g/> : </p><p> Так нездогадно <g/> , мов на травах Це все <g/> , що ми несли <g/> , </p><p> У перших зацвітах вогнявих — </p><p> Віконниці з імли <g/> , </p><p> І днів здобуток нерозтлінний Пильнує шати всім <g/> , </p><p> Де сторожкі зелені стіни Звели нам рідний дім <g/> . </p>
doc#92 Інша річ <g/> , що я йшов до розуму й казав собі <g/> : не може цього бути <g/> , зовнішність людини не може бути ключем до її вдачі <g/> , це забобон <g/> , не піддавайся <g/> , не покладайся <g/> , дій так <g/> , ніби такого враження не було <g/> .
doc#8 <p> Однією з причин малого впливу Петрова було те <g/> , що він стояв незмірно вище від більшости еміграції своєю культурою і самою площиною свого мислення <g/> , завжди спрямованого на синтезу <g/> , на широкі узагальнення <g/> , а не на щоденну гру амбіцій і взаємопідкопувань — чи то в приватному житті <g/> , чи то в культурі й політиці <g/> .
doc#19 <p> </doc> </p><p> ( <g/> Василь Мова <g/> ) </p><p> Більш нічого </p><p> Не викроїлося <g/> , і драму </p><p> Глухими <g/> , темними рядами </p><p> На смітник земля ввижається поетові « <g/> правди й волі арештарнею <g/> » <g/> , суцільною « <g/> мертвуїцою буцигарнею <g/> » <g/> , песимізм не виявляється так яскраво <g/> .
doc#63 <p> Друге застереження <g/> : ми не повинні боятися гострої критики й суворих присудів <g/> .
doc#13 Соціялістичний реалізм убивчий не тільки тому <g/> , що він пропаґандивний <g/> , а й тим <g/> , що він усе пояснює <g/> .
doc#16 В другій статті говориться <g/> : Він сіяв « <g/> повну душевну й моральну розперезаність <g/> » <g/> .