Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#66 В рік смерти Лесі Українки Андрій Ніковський писав <g/> : « <g/> Кожна її драма — се зовсім не так звана " <g/> драма життя <g/> " <g/> , яка підказує письменникові й ті чи інші висновки <g/> , а якраз навпаки <g/> : в душі письменниці виникає <g/> , живе й розвивається певна проблема <g/> , яканебудь з одвічних проблем <g/> , що тривожать душу людини <g/> , і письменниця шукає певної схеми <g/> , в якій та проблема викристалізовується <g/> » <g/> .
doc#72 Він зформулював його ще 1925 року <g/> , але щойно на XVI з'їзді ВКП ( <g/> б <g/> ) в 1930 році воно набирає повної сили і відтоді активно впроваджується в життя ( <g/> Luskyi 177 <g/> , Сталін 367 <g/> ) <g/> .
doc#24 <p> Можна побачити просто мигтіння окремих сторінок людської історії — то марш приречених ( <g/> І <g/> ) <g/> , то тему непотрібної і безглуздої жорстокосте ( <g/> II <g/> ) <g/> , то сп'яніння боротьбою ( <g/> III <g/> ) <g/> , то гімн зорганізованій силі ( <g/> IV <g/> ) <g/> , то світлий захват гармонією творчого життя ( <g/> V <g/> ) <g/> . </p>
doc#28 <p> Як безконечна смерть <g/> , так безконечне й життя ( <g/> « <g/> Ніч <g/> » <g/> ) <g/> , і треба з спокійною мудрістю приймати і те і те <g/> .
doc#94 Що ж головне в новому і прастарому звізантійщеному трибі життя ( <g/> а скільки було тих Візантій перед Візантією — Вавилонів <g/> , Асирій і інших зажерливих імперій Сходу <g/> , Господи <g/> , аж згадати страшно <g/> !
doc#40 У татар українці позичили чимало слів <g/> , але в головному ці слова стосуються до скотарства <g/> , городництва і степового кочового життя ( <g/> бугай <g/> , кабан <g/> , лоша <g/> , баштан <g/> , кавун <g/> , тютюн <g/> , гарба <g/> , сарана <g/> , курінь <g/> , байрак <g/> ) <g/> . </p>
doc#47 Писані російською мовою з численними українізмами <g/> , ці листи подають неоціненні деталі життя ( <g/> й бідування <g/> ) родини Лятуринських <g/> , атмосфери любови-відчуження між батьком і дітьми <g/> , змальовують з незвичайною яскравістю обставини смерти Михайла Лятуринського ( <g/> 25 жовтня 1935 року <g/> ) <g/> , такої ж безглуздої <g/> , самотньої й іраціональної <g/> , як і його життя <g/> , — а ще більше насувають питань <g/> , на які ми сьогодні дати відповіді не можемо <g/> .
doc#40 Давні українські ( <g/> точніше — загально-слов'янські <g/> ) позичення з германських мов належать головне до царини військово-політичного життя ( <g/> князь <g/> , король <g/> , шолом <g/> , меч <g/> , полк <g/> ) і до царини побутової ( <g/> колодязь <g/> , стодола <g/> , блюдо <g/> , морква <g/> , редька <g/> , хліб <g/> ) <g/> , а пізніші — головне до царини ремества <g/> , торгівлі і цехової організації ( <g/> слюсар <g/> , кушнір <g/> , стельмах <g/> , верстат <g/> , ґвинт <g/> , рахунок <g/> , ярмарок <g/> , вухналь <g/> , ґніт <g/> ) <g/> .
doc#68 Зсуви ці можуть відбуватися від вужчого до ширшого <g/> : Україна —♦ світ —> життя ( <g/> не тільки поетове <g/> , життя взагалі <g/> ) — </p><p> Це все — одне прощання понадмірне — </p><p> з Вітчизною <g/> , зі світом <g/> , із життям <g/> , — </p><p> або від ширшого до вужчого <g/> : життя —> світ —* Україна <g/> .
doc#18 Краще лишатися рабами в Єгипті <g/> , ніж гинути в мандрах до кращої землі й щасливішого життя ( <g/> Пісня VIII <g/> ) <g/> . </p>
doc#6 Наприклад <g/> , у “ <g/> Господи <g/> , якби я міг бачити <g/> ” ( <g/> ч. 2 <g/> ) самотнє дерево на вершку горба я тлумачив би як ще одне підкреслення страшної самотности людини-сліпця <g/> , а Патріція Морлі трактує його як символ життя ( <g/> ст <g/> .
doc#72 <p> 41 Правило <g/> , що рідко проводилося в життя ( <g/> Христюк 3 <g/> , 75 <g/> ) <g/> . </p>
doc#45 В останні роки свого життя ( <g/> як свідчить Будилович 88 <g/> ) Потебня старанно й завзято працював над перекладом " <g/> Одіссеї <g/> " українською мовою <g/> .
doc#31 Але вабило його не безкриле пізнання — фіксація життя ( <g/> яку він знаходив саме в -енків-Смердипупенків-Яковенків <g/> ) <g/> , а перетворення життя мистцем <g/> .
doc#92 Він писав про трудності для « <g/> без'язиких <g/> » в Америці ( <g/> я тоді не знав <g/> , що це було з власного досвіду <g/> , він не опанував англійської мови для розмов і викладів до самого кінця американського періоду свого життя <g/> ) <g/> , але відзначав і позитивні фактори <g/> : Гарвард фактично не мав іншого кандидата на лектора російської мови <g/> , Гарвард у ті роки волів не брати на працю жінок <g/> , Гарвард дістав величезну пожертву на розбудову слов'янських студій <g/> .
doc#72 Цікаво <g/> , що Конституція Української Народньої Республіки <g/> , яку Центральна Рада прийняла напередодні гетьманського перевороту 29 квітня 1918 р. ( <g/> отже <g/> , яка ніколи не була запроваджена в життя <g/> ) <g/> , не визначає українську мову державною та і взагалі не порушує питання мови ( <g/> передрукована в <g/> : Христюк 2 <g/> , 175 <g/> ) <g/> .
doc#9 Але рівнобіжно йде й органічний розвиток свого словотворення <g/> , зміни значення слів — поширення значення якогось наявного слова або <g/> , навпаки <g/> , звуження ( <g/> спеціялізація цього значення відповідно до потреб життя <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 <p> Отож <g/> , коротко кажучи <g/> , в найгіршому стані — і де юре <g/> , і де факто — перебувала українська мова на підросійській Україні ( <g/> офіційно заборонена у громадському житті <g/> , шкільництві й літературі <g/> ) та під Угорщиною ( <g/> без правових ґарантій <g/> , а в дійсності цілком усунена з громадського життя <g/> ) <g/> ; в найкращому стані була вона в Галичині <g/> , де її вживано публічно <g/> ; становище на Буковині було проміжне <g/> ; на підавстрійських землях українську мову офіційно не переслідували <g/> , але ґарантовані їй права на практиці стосовано обмежено <g/> .
doc#40 — надія життя = надія на життя <g/> ) <g/> ; якщо ж написати це речення з комою <g/> : « <g/> Я пронесу життя <g/> , надію моїм окривдженим синам« <g/> , то життя і надія сприймемо як однорядні об'єкти при дієслові пронесу <g/> .
doc#6 Баба Мозес могла спокійно продукувати свої ідилічні варіації спокійного життя <g/> , passe-temps пенсійного віку <g/> , і не прагнути нічого поза своїм дрібноміщанським середовищем <g/> .