Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#85 Недурно ж і самі марксисти заявляли <g/> , що вони повинні були поставити Геґеля з голови на ноги <g/> .
doc#86 Так що ж <g/> , можна говорити про початок відкриття українського письменства 20-х років <g/> , бодай поза межами УСРР <g/> ? </p>
doc#77 Вони в полоні своєї активности <g/> ; віддатися тільки майбутньому — означало б для них зануритися в безплідні мрії <g/> ; віддатися тільки минулому — означало б зректися діяння <g/> , а воно ж стелиться для них безмежним полем <g/> .
doc#28 групи неоклясиків <g/> , підтягали його під цю ж категорію <g/> , розглядаючи вияви інших стилів і світосприймань як ознаку недозрілости поета <g/> .
doc#75 А що ж далі <g/> ?
doc#70 <p> В такому ж становищі перебуваю відносно своїх колег на схід од Ужа й Сяну <g/> .
doc#93 А в липні того ж року до Харкова заїхав — він у всьому змагався з театром Марджанішвілі — Перший державний національний театр Грузії ім <g/> .
doc#39 Чи ж не правда <g/> : ви бачите ці дзвони <g/> ?
doc#2 Так наче річка почалася ледь помітним струмочком і <g/> , підсилювана дощами <g/> , зміцнювана допливами <g/> , ширшала й ширшала <g/> , невпізнанною стала <g/> , а все в тому ж напрямі бігла <g/> , до того ж наперед відчутого й накресленого моря <g/> . </p>
doc#50 Таку ж докладність ми знаходимо у видиві підводного царства <g/> , вбаченого вві сні ( <g/> 39 <g/> , 44 <g/> ) <g/> , і навіть в описі пекла ( <g/> 123 <g/> ) <g/> .
doc#94 Візантійська традиція така ж ворожа до обох <g/> , така ж повна підозри <g/> .
doc#73 До того ж у лави еміграційної літератури стало багато письменників з підсовєтської України <g/> , що для них старі групування зазбручанської літератури взагалі не мали жадного реального значення <g/> . </p>
doc#87 Та вже ж <g/> !
doc#98 , а дещо й таке <g/> , що не було <g/> . Просто — про <g/> . </p><p> Я ж його в суті справи не знав <g/> . Ніколи не був у нього в гостях <g/> ,
doc#22 <p> Проблема безґрунтянства — це <g/> , може <g/> , найхарактеристичніша проблема XX сторіччя <g/> , а проблеми техніки і атомової бомби — це тільки зовнішні прояви все тієї ж проблеми безґрунтянства <g/> .
doc#11 <p> Лишається в цьому контексті <g/> , як обіцяно <g/> , зробити відступ про монтажність будови тексту роману <g/> , відступ такого ж формально нудного характеру <g/> , як у романі був перелік зупинок венеціянського вапоретто <g/> .
doc#63 <p> 1922 року <g/> , коли символізм уже віджив себе й почувалася туга за новим <g/> , але ще не усвідомлено <g/> , яке ж мало бути це нове <g/> , Василь Бобинський писав у журналі <g/> , що саме репрезентував ці шукання нового <g/> , — у журналі « <g/> Митуса <g/> » <g/> : </p><p> « <g/> І майже всі вони ( <g/> може неясно ще <g/> ) відчувають ту правду <g/> , що шляхи <g/> , чи хоч би тільки стежки <g/> , якими їм іти <g/> , повинні звертатися туди <g/> , де б'ється криштальне джерело генія нашого люду <g/> .
doc#31 є результат непереможної волі тридцятимільйонової нації <g/> » <g/> , « <g/> Росія ж самостійна держава <g/> ?
doc#72 І <g/> , нарешті <g/> , цю методу однаково не вдалося б застосувати до часу <g/> , хоч і не надто віддаленого <g/> , а все ж минулого <g/> , до років 1900-1941. Деякі висновки про становище мови і причини <g/> , що зумовлюють вибір чи не-вибір її як засобу спілкування <g/> , доводиться робити опосередковано <g/> , на підставі фактів <g/> , не пов'язаних безпосередньо з мовознавством <g/> : шкільної системи й стану освіти <g/> , преси <g/> , видання книжок та інших виявів культурного життя <g/> .
doc#10 Більшу групу становитимуть праці з історичної діалектології <g/> , де Ганцов <g/> , уважно вивчаючи особливості сучасних говірок <g/> , застосовує зразу ж таки здобутий матеріал і висновки до історії української мови <g/> , зокрема до питань її генези ( <g/> 4 <g/> , 5 <g/> , 8 <g/> , 12 <g/> , 13 <g/> , 16 <g/> ) <g/> , або переглядає висунені іншими історичні концепції знову ж таки в світлі даних діалектології ( <g/> 2 <g/> , 3 <g/> , 6 <g/> , 7 <g/> ) <g/> .