Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#97 Але часом накопичення подробиць <g/> , зв'язаних із Шевченком тільки дуже й дуже побічно <g/> , може навіть знавця хилити до сну й знеохочувати <g/> .
doc#65 Словник цей стоїть далеко від вимог <g/> , що звичайно ставляться до академічних словників <g/> , він стоїть далеко і від свого попередника <g/> , академічного словника 1924—1933 р. Розмір його досить обмежений <g/> , 890 сторінок малого формату <g/> , семантичний поділ у межах словникового гнізда відсутній або дуже спрощений <g/> , фразеологія не опрацьована і <g/> , — може найголовніше <g/> , — посилань на джерела зовсім нема <g/> , що широко відкриває можливість довільного добору відповідників до російських слів <g/> .
doc#57 Що він не був реалізований <g/> , думаю <g/> , теперішній Жук не дуже шкодує <g/> , бо він далеко відійшов від нього в своїй загальній концепції північноамериканської української церкви <g/> .
doc#12 <p> Виходячи з цього <g/> , не подаємо тут тих ( <g/> зрештою дуже незначних <g/> ) змін <g/> , що були внесені в цей правопис Комісією під проводом проф <g/> .
doc#26 У випадку « <g/> передмови <g/> » до « <g/> Гайдамаків <g/> » викрутитися дуже легко <g/> .
doc#87 Це дуже тонко схоплений штрих <g/> .
doc#78 Тим часом полтавець Котляревський зовсім не конче мав писати достеменно полтавською говіркою <g/> , і звенигородчанин Шевченко міг дуже далеко відходити від рідної говірки <g/> .
doc#67 Я хочу сказати <g/> , що принципової різниці між поезією <g/> , яка в нас вважається наймодернішою <g/> , яка в нас зветься нью-йоркською групою поетів ( <g/> це не помилка <g/> , я свідомо кажу <g/> : поезія <g/> , яка зветься нью-йоркською групою поетів <g/> , хоча вона зовсім не конче нью-йоркська <g/> , бо вона так само і київська і чікаґська і може ще якась <g/> ) <g/> , і тією поезією <g/> , що її звемо романтичною <g/> , власне кажучи <g/> , нема або дуже мало <g/> .
doc#9 Не дуже йому щастило тоді на талановитих учнів і послідовників з-поміж галичан <g/> .
doc#101 Взагалі <g/> , я вчився в дуже щасливі роки — не в сенсі їжі <g/> , великого помешкання <g/> , але все-таки в той період припинилося офіційне напомповування ідеями старого типу <g/> , імперського <g/> , але ще не почалося напомповування новими ідеями ( <g/> тобто — комуністичними <g/> ) <g/> . </p>
doc#74 2 [ <g/> 3 <g/> ] На цей час на Україні визріли передумови до такої політики <g/> : з'явилася нова інтелігенція міського типу <g/> , не надто численна <g/> , але в кількості <g/> , що на неї слід було зважати <g/> ; витворився <g/> , хай і дуже незначний <g/> , український елемент у партії <g/> .
doc#56 <p> З тем Смотричевих одна несподівано стала дуже злободенною <g/> .
doc#29 Там я виконував ролю мудрої тварини з довгими вухами <g/> , яка виступала в амплуа музичного критика <g/> , що заповзявся критикувати спів солов'я. Я був дуже щасливий <g/> , що ми грали в масках і я не бачив публіки <g/> .
doc#10 Позначилося тут <g/> , очевидно <g/> , не тільки те <g/> , що він був дуже енергійним <g/> , а і те <g/> , що він був єдиним у комісії <g/> , хто мав досконалу закінчену освіту й кваліфікацію з слов'янської філології і систематично працював на цьому полі <g/> . </p>
doc#22 Як дуже часто буває <g/> , мистецтво випереджає історичний розвиток своєї країни на роки і іноді навіть на десятки років <g/> . </p>
doc#21 Це було дуже принципово <g/> , але практично означало в тогочасних обставинах <g/> , що ми взагалі нічого не видаємо — для письменницької організації — самогубство <g/> .
doc#102 О. Гончар зустрів мене <g/> , як то кажуть <g/> , « <g/> з розпростертими об’ятіями <g/> » <g/> , дуже підкреслював своє люб'язне ставлення до мене <g/> , подарував книжку з написом <g/> . Я її маю
doc#39 <p> Ритм цей теж дуже своєрідний <g/> .
doc#41 <p> Людина купує квиток до Могилева <g/> , а приїхавши <g/> , забуває <g/> , що вона їхала до Могилева <g/> , і думає <g/> , що прибула до Кам'янця <g/> , розшукує Кам'янецьку адресу і дуже дивується <g/> , що не знаходить її <g/> .
doc#15 У всякому випадку і в розмовній мові <g/> , і в літературі речення без присудка зустрічаються дуже часто <g/> .