Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#98 З відгалуженнями про аристократію на Україні ( <g/> до якої він <g/> , мабуть <g/> , не належав <g/> ) <g/> .
doc#30 ) до смолоскипованого творчомолу-комсомолу під випробуваним проводом смолоскипоносців-бігунів із вічним полум'ям <g/> ?
doc#97 Бо понад двадцять років він працює над біографією Шевченка <g/> , зокрема від часу його вивезення з Петербургу <g/> , 1847 <g/> , до часу вивезення з Оренбургу <g/> , 1850. Про цей короткий період Шевченкового життя він опублікував кілька книжок <g/> , не один нарис-статтю <g/> , зокрема в « <g/> Шевченківському словнику <g/> » <g/> , 1976. Користаюся з нагоди появи його тритомника тепер <g/> , « <g/> Быль о Тарасе <g/> » <g/> , таки Оренбург <g/> , 1993 <g/> , щоб упровадити нашого читача в Большаковську працю і <g/> , в міру можливости <g/> , поставити деякі крапки над кількома <g/> , навіть багатьма <g/> , і. </p><p> « <g/> Бувальщина <g/> » <g/> , так зватиму Большаковську « <g/> Быль <g/> » <g/> , вся про аральсько-оренбурзькі роки життя Шевченкового <g/> .
doc#48 Бо вони показують <g/> , до якого дикого зубожіння душевних сил і порухів доведено сучасну людину <g/> , як знівечено і здеорієнтовано її там <g/> , на сході Европи <g/> . </p>
doc#55 Здебільшого це виступи в обороні того <g/> , до чого дана особа звикла і що їй до вподоби <g/> .
doc#49 Субстанційне <g/> , сказати б. Тому <g/> , до речі <g/> , і чайок у вірші пара <g/> .
doc#100 Не ображайтеся за своїх колеґ <g/> , але Ви ще <g/> , мабуть <g/> , не готові внутрішньо <g/> , як фахівці <g/> , до цього <g/> .
doc#71 <p> </doc> </p><p> Якщо асоціювати літературні мови з тими письменниками <g/> , які їх створили й поширили <g/> , то мову старослов'янську – першу літературну мову слов'ян <g/> , скомпоновану штучно <g/> , – неможливо відокремити від особи Костянтина та – частково – Мефодія <g/> ; так само й сучасна українська літературна мова може бути пов'язана з ім'ям великого українського поета Тараса Шевченка і <g/> , до певної міри <g/> , його сучасника Панька Куліша <g/> .
doc#25 <p> 3.Зауваження до праці В. Науменка “ <g/> Обзор фонетических особенностей малорусской речи <g/> ” <g/> .
doc#73 Література замовкла тоді <g/> , і тільки тепер можна думати <g/> , що українська еміграційна література починає входити в якийсь новий етап <g/> , хоч і годі бути щодо цього великим оптимістом <g/> , знавши байдужість переважної частини нашої громадськосте <g/> : до питань літератури <g/> . </p>
doc#1 І все ж загальноприйнятим є поділ творчости Т. Шевченка на три періоди <g/> : до заслання <g/> , протягом заслання і після заслання <g/> . </p>
doc#26 У випадку « <g/> передмови <g/> » до « <g/> Гайдамаків <g/> » викрутитися дуже легко <g/> .
doc#58 Визначення чесности в мистецтві не дано <g/> , скільки знаю <g/> , в жадній теорії літератури <g/> , аж до найновіших <g/> , але Коваленко має рацію <g/> : мистецтво починається з чесности <g/> .
doc#52 Дати чекаємо на згадку про українців аж до 239 сторінки <g/> , щоб знайти фразу про « <g/> західниць <g/> » <g/> , що намагалися христити своїх дітей <g/> .
doc#22 Еміґрація — один з виявів цього <g/> , але до кількости еміґрантів треба додати ще мільйони втікачів усередині країн <g/> , втікачів від воєнних дій <g/> , від голоду і холоду <g/> , від бездомности й непривітности <g/> . </p>
doc#19 У ті похмурі роки терпіння й малих діл поет спромігся на гордий заклик <g/> : </p><p> Не давайтеся ж у руки </p><p> Катам України <g/> , </p><p> Не давайтеся на муки <g/> , </p><p> Бийтесь до загину <g/> . </p>
doc#76 У цьому бо розділі він заперечив існування спільної давньоруської ( <g/> єдиної східнослов'янської <g/> ) мови <g/> , виводячи українську мову безпосередньо з праслов'янської і твердячи <g/> , що вона ближча до мови сербської ( <g/> почасти слідом за П. Лавровським <g/> ) <g/> , ніж до російської ( <g/> В. Глущенко <g/> , 19 <g/> ) <g/> .
doc#78 Перша група <g/> , що її він зве північно-західньою смугою ( <g/> між Десною <g/> , Іпуттю <g/> , Сожем і Дніпром <g/> ) <g/> , не викликає в нього спеціяльної оцінки <g/> , він тільки відзначає її близькість до білоруських говірок <g/> .
doc#59 Така <g/> , власне <g/> , та непереможна й всевладна закоханість у Галочці <g/> , яка доводить Божка до загибелі <g/> . </p>
doc#81 А потім уже взагалі ніхто того не братиме до рук і не розумітиме <g/> , як сьогодні клинопис Вавилону <g/> .